Президент України Володимир Зеленський повідомив, що країна розглядає «альтернативні шляхи» у разі виникнення труднощів з отриманням репараційної позики. Він підкреслив, що, якщо виникнуть питання щодо цієї позики, Україна буде шукати інші варіанти, хоча вони можуть бути більш складними.
Зеленський зазначив, що триває обговорення з Європейським Союзом, зокрема з його лідерами Урсулою фон дер Ляєн та Паоло Джентілоні, щодо можливих альтернативних механізмів фінансування. «Це гарантія безпеки для України. Фінансова гарантія безпеки», – підкреслив він.
Президент також розкрив, що в разі продовження російської агресії Україна розраховує не лише на двосторонні угоди, а й на отримання траншів у розмірі 40-45 мільярдів євро. Ці кошти можуть бути використані на підтримку армії та фінансові потреби країни.
У разі завершення війни Київ планує спрямувати отримані кошти на відновлення інфраструктури та макрофінансову стабільність.
Представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас зазначила, що тиждень, що минає, є важливим для фінансування України, наголосивши на наявності кількох варіантів для вирішення цього питання. Вона зазначила, що «найбільш надійним варіантом є репараційна позика».
Останнім часом активно обговорюється ідея «репараційного кредиту» для України на суму 140 мільярдів євро під заставу російських активів. Проте Бельгія виступає проти цієї ініціативи через побоювання юридичних наслідків з боку росії.
Голова брюссельського клірингового дому Euroclear Валері Урбен висловила сумнів щодо реалістичності плану Європейської комісії щодо примусового вилучення заморожених російських активів для допомоги Україні, вказавши на готовність оскаржувати його в суді.
Віцепрем’єр Бельгії Вінсент Ван Петегем підтвердив, що заморожені російські активи повинні бути використані для України «в певний момент», але Бельгія не готова йти на компроміси без належних гарантій.
«Росія категорично відкидає будь-які спроби конфіскації своїх коштів та називає можливе використання цих активів на користь України крадіжкою».