У ніч на 3 квітня російська армія здійснила комбінований удар по критично важливим об’єктам інфраструктури України, про що поінформувало командування Повітряних сил.
Згідно з даними радіотехнічних військ, загалом російські війська запустили 579 засобів ураження, зокрема:
- 10 балістичних ракет Іскандер-М з Курської та Ростовської областей;
- 25 крилатих ракет Х-101 із повітряного простору Самарської області;
- дві крилаті ракети Іскандер-К з району Ростовської області;
- 542 ударних безпілотники типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та інших типів з напрямків Брянська, Курська, Орла, Шаталова, Міллерова, Приморсько-Ахтарська, а також Гвардійського й Чауди в окупованому Криму.
На 14 годину, попередньо, відомо про збиття силами протиповітряної оборони 541 цілі: 24 крилаті ракети Х-101, дві крилаті ракети «Іскандер-К» та 515 російських БПЛА різних типів.
«Зафіксовано влучання 11 ракет та 27 ударних БпЛА на 20 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 22 локаціях».
Раніше Повітряні сили зазначали, що російські військові зранку 3 квітня активізували атаки, в повітряному просторі було зафіксовано понад 400 безпілотників.
Російські збройні сили продовжують регулярно атакувати українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різні види озброєння – ударні БПЛА, ракети, керовані авіаційні бомби та реактивні системи залпового вогню.
Українська влада та міжнародні організації вважають ці удари воєнними злочинами російської федерації, наголошуючи на їх цілеспрямованому характері.
Обстріли систем життєзабезпечення населення та медичних закладів з метою позбавлення людей електроенергії, тепла, води, зв’язку та медичної допомоги розглядаються як ознаки геноциду.
Згідно з оцінками правників та дослідників, російська федерація вчиняє дії, що можуть підпадати під визначення геноциду, зокрема:
- оголошення намірів про знищення українців;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення;
- переслідування проукраїнських активістів на окупованих територіях;
- винищення інтелігенції та культурних діячів;
- депортація дітей без батьків до росії;
- вилучення українських книг та артефактів.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, і країни-учасниці зобов’язані запобігати таким злочинам.
Керівництво російської федерації заперечує, що російська армія завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі України, вбиваючи мирних жителів і знищуючи лікарні, школи та об’єкти енергетики.