Російський військовий бюджет, враховуючи паритет купівельної спроможності, сягає 85% від усіх оборонних витрат країн Євросоюзу. Таку заяву зробив європейський комісар з питань оборони та космосу Андрю Кубілюс під час конференції «Народ і оборона» у Швеції 11 січня.
Кубілюс зазначив: «Немає ознак, що Путін прагне миру. Навіть якщо миру буде досягнуто, він триматиметься економіки війни».
Він акцентував увагу на позиції Сполучених Штатів, які закликають Європу брати на себе більше відповідальності за свою безпеку. У відповідь на ці виклики, керівництво ЄС оголосило про порядок денний «Оборонна готовність 2030».
«Оборонна незалежність передбачає, що ми повинні бути готові до оборони в рамках НАТО, проте з істотно меншою присутністю американських військ у Європі. Невизначеність у трансатлантичному партнерстві вимагає від нас рішучості», – додав єврокомісар.
Три стовпи оборонної спроможності Європи
Кубілюс окреслив три основні стовпи оборонної спроможності Європи:
- матеріальна готовність – фінансування, виробництво, зброя;
- інституційна готовність: «як організувати себе для оборони Європи, особливо якщо американці відійдуть від Європи»;
- політична готовність – «воля зупиняти та обороняти, в разі потреби – битися».
«Якщо американці вийдуть з Європи, як ми створимо «європейський стовп НАТО»? Хто буде європейським SACEUR (командувач НАТО – ред.)? А як щодо європейських можливостей командування та управління, європейського штабу? Найголовніше – як ми замінимо 100-тисячні американські регулярні війська, які є основою військової сили в Європі?» – запитав він.
Кубілюс підкреслив, що просте збільшення оборонних витрат не забезпечить ефективності. Він закликав до глибшого аналізу проблеми «інституційної готовності до оборони» країн Європи, зазначивши: «Ось чому нам потрібен «інтелектуальний великий вибух», щоб залучити нові ідеї та сміливі рішення. Наша проблема – брак єдності».
Ідея Європейської Ради Безпеки
Серед питань, які підняв єврокомісар, є формат можливого Європейського Оборонного Союзу: «Чи має він включати Сполучене Королівство та Норвегію? Чи включати Україну, її збройні сили, оборонну індустрію та бойовий досвід?».
Кубілюс запропонував «інтенсивніше використовувати позитивний досвід» неформальної платформи «E5 plus» для стратегічних дискусій щодо оборони, вважаючи, що цю платформу варто оновити та формалізувати у форматі Європейської Ради Безпеки.
Він нагадав, що ідею створення такої ради висловлювали президент Франції Еммануель Макрон та колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель у період з 2017 по 2019 роки.
Кубілюс вважає, що Європейська Рада Безпеки повинна складатися з основних постійних членів, а також кількох ротаційних членів, включаючи державу-голову Ради ЄС. Під час обговорень важливих питань оборони вона зможе залучати також Велику Британію, виконуючи завдання обговорення істотних питань оборони та «швидкого прийняття важливих рішень».
«Я вважаю, що зараз нагальним завданням є втілення цієї ідеї в реальність. І першим завданням для такої Європейської Ради Безпеки була б Україна. Наразі немає жодних ознак того, що Путін погодиться з мирним планом. У цьому випадку просте продовження нашої підтримки України на тому ж рівні загрожує погіршенням ситуації в Україні. І зрештою тим, що Путін переможе», – застеріг Кубілюс.
На його думку, ЄС потребує чіткої відповіді на запитання, як змінити цей сценарій, що робить створення Ради Безпеки нагальним.
У грудні Рада Європейського Союзу ухвалила законодавство для стимулювання оборонних інвестицій та реалізації плану з переозброєння Європи ReArm, що також відкриває можливості для співпраці з українськими компаніями.