У Єревані 5 травня проходить перший двосторонній саміт між Вірменією та Європейським Союзом. У заході беруть участь керівництво Вірменії та представники ЄС, зокрема президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Антоніу Кошта.
«Сьогодні у нас ще один надзвичайно важливий історичний момент – перший в історії саміт між Європейським Союзом та Вірменією. Це посилає чіткий сигнал про те, як ЄС прагне взаємодіяти з Вірменією», – заявив Антоніу Кошта під час саміту.
Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян вказав на символічне значення цього саміту, підкресливши, що він демонструє намір сторін поглиблювати співпрацю. За його словами, подібні зустрічі стануть регулярними, адже двосторонній порядок денний вже досяг рівня, що вимагає обговорення на найвищому рівні.
«Хочу подякувати вам за підтримку, яку Європейський Союз надавав нам у цей період, зокрема підтримку демократичних та інституційних реформ. Я неодноразово наголошував, що демократія для нас – це не випадковість, а стратегія, рішення, ухвалене народом Республіки Вірменія», – сказав Пашинян.
У ЄС підкреслюють, що Вірменія останніми роками демонструє прагнення до зближення з Європою та проводить курс на демократичні зміни. Також акцентується увага на важливості стабільності та миру в регіоні Південного Кавказу.
Саміт у Єревані сприймається як важливий сигнал для поглиблення політичного діалогу між Вірменією та ЄС, а також намір налагоджувати довгострокове партнерство.
7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори, на яких країна має визначити свій курс: на зближення з Європою чи Росією.
Вірменія, колишня союзна республіка СРСР, раніше перебувала під сильним впливом росії, на її території досі розташована російська військова база з кількома тисячами військових.
Весною 2025 року парламент Вірменії ухвалив закон про початок вступу країни до ЄС. Москва неодноразово попереджала Вірменію про можливі серйозні економічні наслідки цього курсу.
4 травня в Єревані також відбувся саміт Європейської політичної спільноти, на який були запрошені 48 глав урядів і держав, серед яких президент України Володимир Зеленський. Основними темами для обговорення стали протидія іноземним інформаційним маніпуляціям, особливо під час виборів, та підвищення стійкості критичної інфраструктури до гібридних загроз.