У спільній заяві України та Європейського Союзу зазначено, що протягом наступного року Київ має вжити заходів для зміцнення незалежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Цю інформацію було озвучено під час неформального засідання міністрів у справах Європи у Львові, яке відбулося 10 і 11 грудня.
Єврокомісія заявила про свою рішучу підтримку України у прагненні до справедливого й стійкого миру. У документі зазначається, що «розширення ЄС – це геостратегічна інвестиція в сильну, стабільну та об’єднану Європу, що ґрунтується на спільних цінностях, і що Україна може стати надбанням для розширеного та більш стійкого ЄС».
«Ми вітаємо завершення процесу двостороннього скринінгу всіх переговорних розділів у безпрецедентно короткі терміни та оцінку Комісії, що всі 6 Кластерів (тематичних блоків) готові до відкриття. Ми з нетерпінням чекаємо на відкриття Кластерів, починаючи з Кластера «Основи процесу вступу до ЄС» без затримки, а потім інших Кластерів», – йдеться у заяві.
У відповідь на ці ініціативи, Україна підтверджує свою готовність виконувати рекомендації звіту про розширення на 2025 рік, зокрема в сфері верховенства права та реформи державного управління.
У документі підкреслюється, що реалізація антикорупційної політики має бути невід’ємною частиною процесу вступу до ЄС. Це включає імплементацію дорожньої карти щодо верховенства права.
У рамках підготовки до вступу, Україна вживає заходів для пріоритезації впровадження необхідних реформ, зокрема: посилення незалежності НАБУ і САП через «чітке розмежування слідчих повноважень між органами досудового розслідування та встановлення чітких правил щодо запобігання та врегулювання конфліктів юрисдикції у кримінальному провадженні». Також передбачається розширення юрисдикції НАБУ і САП на всі посади з високим рівнем ризику та забезпечення ефективного доступу до «неупереджених, своєчасних та якісних судових експертиз».
Паралельно, Україна планує реформувати Державне бюро розслідувань (ДБР) та призначити без затримок суддів Конституційного Суду та членів Вищої ради правосуддя, які пройшли міжнародну перевірку.
Під час засідання Ради Євросоюзу з загальних питань обговорювалися подальші кроки щодо вступу України до ЄС. Країни-кандидати проходять переговори за 35 розділами законодавства ЄС, об’єднаними у 6 тематичних кластерів, які охоплюють ключові сфери, такі як верховенство права, державне управління, енергетика та зовнішні відносини.
Згідно з правилами, для відкриття та закриття кожного з кластерів потрібна одностайна згода всіх країн-членів ЄС. Однак Угорщина, зокрема її прем’єр Віктор Орбан, висловлює сумніви щодо вигідності вступу України до ЄС, вважаючи, що це може принести війну в Європу.
Відкриття кожного кластера означає початок переговорів про реформи, необхідні для наближення українського законодавства до стандартів ЄС.