Петро Михайленко. Фото – Facebook
Деструктивні процеси в державі, схоже, не оминули судівську гілку влади — з’ясувались деякі подробиці родинно-кримінальних зв’язків голови антикорсуду
Голова Вищого антикорупційного суду України Віра Михайленко може здійснювати адміністративний вплив на суддів райсудів Києва завдяки своїм політичним, адміністративним та ймовірно навіть кримінальним зв’язкам. Про це свідчить низка опосередкованих, але безперечних фактів. Про них читайте нижче у розслідуванні журналістів видання.
Звідки ростуть роги?
Нагадаємо, “сивочолий” президент Петро Порошенко ще в у 2018-му призначив Віру Михайленко суддею Вищого антикорсуду України. Де-факто і де-юре вона очолила ВАКС в 2023-му.
До цього Віра Михайленко займалась адвокатською діяльністю. Зокрема, згідно з даними 2019-го, вона керувала адвокатським об’єднанням “Веста”. А у сфері адвокатури Михайленко працювала з далекого 2007-го. А ще раніше, десь з кінця 2004-го вона викладала у КНУКіМ та увійшла в КУПР — так звану “Коаліцію учасників помаранчевої революції”. До складу цієї організованої групи, як відомо з відкритих джерел, також входили Сергій Мельниченко (один з лідерів), Петро Михайленко (він же — рідний брат очільниці ВАКСу), Вадим Лісовий, громадянин рф Андрій Басилай (мав прізвисько “Одеса” та відповідав за силовий блок в КУПРі), уродженець Німеччини Олександр Бунтусов (прізвисько “Бунтік”), Андрій Туркулець, Роман Федчук та інші.
Як відомо з публікацій ЗМІ, Сергій Мельниченко та Петро Михайленко організували схему рейдерства забудовників, а адвокат Віра Михайленко, будучи вже головою адвокатського об’єднання, здійснювала юридичний супровід псевдоактивістів, які, за даними журналістів, “кошмарили” будкомпанії.
Пізніше, за оперативною інформацією та згідно з публікаціями деяких медіа, неформальне і політичне прикриття КУПРу забезпечував впливовий на той час депутат Кирило Куликов.
Де зараз “прокололася” Михайленко?
Як стало відомо з матеріалів з публічної площини, у Шевченківському районному суді Києва вже як 13 років “застрягло” та не розглядається провадження №761/23385/17 (головуючий суддя — Павло Слободянюк).
Більш детально по цій справі — інформацію можна знайти на платформі clarity-project. В рамках цього провадження брат голови ВАКСу — згаданий вище Петро Михайленко — проходить як обвинувачений за частиною 4 статті 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”, максимальний термін покарання — до семи років позбавлення волі). Тобто, за умови подальшого затягування судового процесу, через два роки спливе строк давності, і фігурант теоретично зможе уникнути відповідальності за тяжкий злочин.

За матеріалами з інших аналітичних систем, стало відомо, що Петро Михайленко побив співробітника Служби безпеки України. А ч.4 по цій статті свідчить, що зробив обвинувачений це при низці обтяжувальних обставин.

Петро Михайленко. Фото – Фейсбук
До слова, на майданчику clarity-project.info також вказано, що і раніше у Михайленка були проблеми із законом — три адмінпорушення та стягнення боргу по цивільній справі.

З урахуванням наявної у редакції інформації щодо Петра та Сергія Мельниченка, а саме здійснення ними очевидно рейдерських дій по відношенню до забудовників, доречно було б допустити наявність людини, що здійснює юстиційний супровід зазначеної діяльності та навіть підтримку з боку Київської міської державної адміністрації.
Цілком ймовірно, зазначені особи (псевдоактивісти, колишні КУПРівці), використовуючи власні зв’язки у сфері адвокатури, юстиції, правоохоронних органів, кримінального середовища та апарату КМДА – могли побудувати навіть ціле організоване злочинне угрупування, що додатково підсилюється окремими суддями (можливо, навіть окремими представниками Вищої ради правосуддя, адже цей орган чомусь не бачить явного конфлікту інтересів у голови ВАКС у справі її брата).
Тінь Кличка в історії з “ОЗГ псевдоактивістів” на конкретному яскравому прикладі
Тут варто нагадати, що у лютому 2016-го на чолі з Віталієм Кличко комунальники показово знесли другу чергу будинків ЖК “Маргарита”, демонструючи тим самим, що буде очікувати забудовників, які не домовляться із владою.
З того часу повалену секцію так і не відбудували, а ошуканим громадянам грошей за придбані помешкання не повернули. Натомість на місці чергової і проблемної будівельної точки створили ЖБК, який, за скаргами потерпілих, вже шостий рік поспіль збирає кошти на добудову будинку та введення його в експлуатацію. Але житлова будівля так і не вводиться в експлуатацію. Будь-які скарги на шахрайські дії голови та правління ЖБК завершуються проблемами для скаржника.
Це зокрема підтверджується наступними обставинами:
6 березня 2019-го у ВРП згідно з рішенням ВККСУ №365/вс-19 ухвалила рішення від 18.03.2019 №798/0/15-19 про призначення Віри Михайленко на посаду судді ВАКС за поданням Порошенка.
1 травня того ж року Товариство з обмеженою відповідальністю “Дайтона Груп”, як замовник будівництва “Житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. М. Амосова в Солом’янському районі м. Києва” на підставі повідомлення про початок підготовчих робіт №ІУ 010182431794 та Дозволу на виконання будівельних робіт від 19.03.2019 р. № ІУ 113190780718, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України розпочало підготовчі роботи, а саме встановлення тимчасової огорожі на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:72:213:0038). За інформацією з публічних джерел, вказані дії здійснювалися виключно на підставі дозвільних документів та в межах чинного законодавства.
Незважаючи на це, близько 14:00 години 1 травня 2019 року на будівельному майданчику з’явилася група невідомих осіб, які представилися “громадськими активістами” та, погрожуючи знищенням техніки та забору без будь-яких на те правових підстав, вимагали припинити здійснення підготовчих робіт.
Як випливає з відео ТСН, один із активістів, який представився Сергієм Мельниченком, разом із Петром Михайленком та групою невстановлених осіб здійснили по відношенню до ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” протиправний фізичний вплив.
А вже 4 травня 2019-го (близько 14 години дня) на будмайданчик проникла група невідомих осіб спортивної зовнішності та з погрозами заявили, що мають на меті припинення будівельних робіт шляхом знищення будівельної техніки та вже встановленої огорожі.
Це підтверджувалось відео з фейсбук-акаунта Михайла Ковальчука, одного із активістів, що приймав участь у спробі повалення паркану (наразі цей допис за зрозумілих причин вже прихований від користувачів Фейсбуку).
А вночі, з 5-ого на 6-е травня 2019 р. невідомі особи перекинули в бік паркану вибуховий пристрій (тоді, за повідомленнями вибухотехніків МВС, що прибули за викликом, розірвалась бойова граната РГД), а від вибуху на проїжджій частині вул.Протасів Яр утворилася характерна вирва.
Як вдалося з’ясувати журналістам, з цього приводу у Солом’янському УП ГУНП у м.Києві навіть відкривали кримінальне провадження №12019100090004543 від 06.05.2019.
Згодом у ситуацію ще й втрутились деякі держоргани. Зокрема 08.05.2019 ДАБІ видала припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт на об’єкті будівництва “Житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом по вул. М. Амосова в Солом’янському районі м. Києва”.
І аж 18.07.2019 з’явилась така собі ГО “ЗАХИСТИМО ПРОТАСІВ ЯР”: поточний керівник – Юлія Бартле, засновники – Роман Ратушний, який згодом стане одним з ініціаторів судових баталій проти ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” на боці КМДА, Юліана Сибілєва. Дана ГО в подальшому також буде ініціатором судових баталій проти ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” на боці КМДА.
Про судові баталії довкола ділянки на Протасовому Яру
Паралельно цими детективними подіям, по лінії юстиції, не на жарт розгортається боротьба у судах:
– Справа № 640/9076/19.
Згідно з матеріалами із судових реєстрів, Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року, по справі № 640/9076/19 (суддя Амельохін В.В.), позов ТОВ “Дайтона Груп” та інші до Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо скасування приписів та постанови – задоволено повністю (тобто спочатку ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” надають дозвіл на будівництво від 19.03.2019 р. № ІУ 113190780718, а потім штучно за допомогою активістів намагаються заборонити будівництво).
При цьому, як відомо з низки однобічних публікацій, кримінальні провадження намагалися відкрити щодо протиправних дій проти ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” (вибухи, повалення забору).
З урахуванням того, що ДАБІ були надані певні обмеження щодо будівництва, а ДАБІ – виконавчий орган, тобто держава, то у цій ситуації маємо публічно-правові відносини і адміністративний спір в окружному суді; визнання договорів користування землею недійсними між юридичними особами ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” та КМДА є спір господарській і розглядається господарським судом: Київська міська рада (надалі також – “Позивач”) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БОРА” (надалі також – “Відповідач – 1”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЙТОНА ГРУП” (надалі також – “Відповідач – 2”) про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою.
Водночас Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 червня 2020 року (колегія суддів: Степанюк А.Г., Епель О.В., Кобаль М.І.). Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 р. – скасовано (на користь КМДА).
– Справа № 640/12975/19.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019-го, по справі № 640/12975/19 (суддя Аверкова В.В.), позов ТОВ “Дайтона Груп” до Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради – задоволено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2020 р. (колегія суддів: Шурка О.І., Ганечко О.М., Кузьменко В.В.) Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2019 року – залишено без змін.
– Справа № 640/16006/20.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року, по справі № 640/16006/20 (суддя Каракашьян С.К.), у задоволенні позову – відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (колегія суддів: Черпіцька Л.Т., Пилипенко О.Є., Собків Я.М.) Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 травня 2021 року – скасовано.
– Справа № 160/8226/20.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року, по справі № 160/8226/20 (суддя Шулежко В.П.), позов ТОВ “Дайтона Груп” до Київської міської ради – задоволено повністю (Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Дайтона Груп” задовольнити повністю.
А саме: визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 №59/9138 року “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі м. Києва”;
– визнати протиправними дії Київської міської ради при прийнятті рішення від 28.07.2020 № 60/9139 “Про заяву Київської міської ради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру”).
Водночас Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року (колегія суддів: Кобаль М.І., Бужак Н.П., Костюк Л.О.) Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2021 року – скасовано (на користь КМДА).
Примітно, що тоді у складі колегії суддів шостого апеляційного адміністративного суду Рішення, якої були прийняті на користь КМДА, завжди був присутній згаданий вище суддя Кобаль.
– Справа № 910/191/22
Рішенням господарського суду міста Києва: Київська міська рада (“Позивач”) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БОРА” (“Відповідач – 1”) та Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАЙТОНА ГРУП” (“Відповідач – 2”) про усунення перешкод у користуванні і розпорядженні земельною ділянкою, – позовні вимоги КМДА задоволені частково – ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” зобов’язано усунути перешкоди у користування.
Справа на сьогодні перебуває в апеляційній інстанції.
Тобто, з 2019-го по 2025-й рік ТОВ “ДАЙТОНА ГРУП” не дають розпочати будівництво будь-якими способами під прикриттям якоїсь “громадської діяльності” чи захисту інтересів громади.
Тут слід зауважити, що про прихильність міської влади до організованої групи на чолі з Сергієм Мельниченко та Петром Михайленко та схвалення їх методів “роботи” із забудовниками (шантаж, вимагання коштів, кошмаринг та незаконне знищення майна і напад на охорону будмайданчиків та силовиків тощо) свідчить факт то, що обидва замість знаходитися за ґратами за вчинені правопорушення, посідають місце серед членів Комісії з перевірки інформації щодо об’єктів будівництва, які викликають значний суспільний резонанс на території міста Києва.
У яких скандалах ще фігурувала Михайленко?
Та повернімося до очільниці Вищого антикорсуду. Її робота та часом дивні рішення вже ставали предметом суспільного обговорення та скандалів.
Восени 2020 р. Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягла до відповідальності Михайленко, яка на той час була вже слідчим суддею ВАКС.
Тоді їй призначили попередження за дозвіл проводити заочне розслідування щодо скандального ексміністра часів Януковича-Азарова Миколи Злочевського. Останній втік із України у 2014-му.
Примітно, на на фоні точкових гучних скандалів довкола ВАКСу — інстанції, яку беззмінно очолює Михайленко, — результати роботи антикорсуду за п’ять років, по факту залишають бажати кращого.
Так, нагадаємо, 5 вересня 2024-го виповнилося 5 років від початку роботи Вищого антикорсуду. Втім, за оцінками журналістів, резонансних вироків за ці роки було не так вже й багато.
В 2022-му до десяти років засудили колишнього заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака, якого визнали винним у підбурюванні до дачі хабаря та шахрайстві. Було затверджено угоди про визнання провини з нардепами Олександром Пресманом, Олександром Трухіним та Олександром Черненком. Лише після значного суспільного розголосу ВАКС взяв під варту екскерівника ДФС Романа Насірова у рамках справи про ймовірне отримання хабаря в 0,7 млрд грн (при цьому строк притягнення Насірова до кримінальної відповідальності спливає менш ніж за рік).
А кількість вироків по рокам не особливо то й вражає:

Не дивно, що за даними Центру Разумкова, рівень недовіри українців до ВАКС, НАБУ і САП в березні 2025-го вже досяг рівня 70%.
Зауважимо, станом на квітень-2025 у ВАКСы перебувало понад 300 кримінальних проваджень, а деякі з них надійшли до суду ще восени 2019-го – тобто відразу після початку його роботи під керівництвом Віри Михайленко. А деякі гучні справи, схоже, надовго чомусь “зависли” у стінах цієї антикорупційної інстанції (див. інфографіку нижче).

Аналогічно “чомусь” аж на 13 років загальмувався розгляд у суді, здавалося б, простого (з доказами та фактами) провадження, в якому фігурує рідний брат Віри Володимирівні. Чи має голова ВАКС якесь відношення до саботування як антикорупційних справ, так і родинної, – стане предметом для наступних журналістських розслідувань та перевірок зі сторони ВРП і правоохоронних органів…