Верховний суд Криму, підконтрольний росії, скасував рішення про адміністративний арешт незрячого фігуранта «справи кримських мусульман» Олександра Сізікова та ухвалив негайне його звільнення з-під варти через стан здоров’я. Однак адвокат Еміль Курбедінов не зміг забрати його з ізолятора, оскільки місце перебування Сізікова залишається невідомим. Про це повідомив адвокат громадському об’єднанню «Кримська солідарність», а також проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
Після отримання судового рішення, Курбедінов вирушив до ізолятора тимчасового тримання у Бахчисараї, але не знайшов там свого підзахисного. За інформацією, Сізікова перевели до Сімферополя, проте у жодному з ізоляторів міста його не вдалося виявити.
«Людину вже дев’яту добу утримують під арештом незаконно, а тепер почали грати в «кішки-мишки». Я не можу встановити, де він перебуває, і домогтися виконання рішення суду, яке набуло чинності сьогодні, 31 жовтня», – прокоментував ситуацію адвокат Еміль Курбедінов.
21 жовтня Красноярський крайовий суд у росії скасував рішення про звільнення Олександра Сізікова, ухваливши повернути його з дому в Криму назад до в’язниці. Його затримали 23 жовтня.
Сізіков має інвалідність зору. Його затримали на початку липня 2020 року, а у травні 2023 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 17 років позбавлення волі, визнавши винним в «організації діяльності терористичної організації» та «підготовці до насильницького захоплення влади».
У вересні 2024 року його перевели до колонії. У травні цього року Мінусинський міський суд Красноярського краю росії на подання ФСВП звільнив Олександра Сізікова від покарання. Проте в жовтні Красноярський крайовий суд скасував це рішення і ухвалив повернути його до колонії.
Після анексії Криму росією у 2014 році Олександр Сізіков відвідував будинки кримчан під час обшуків та брав участь у судових засіданнях над політв’язнями. Двічі він виходив на одиночні пікети на підтримку свого колишнього опікуна, політв’язня, голови релігійної громади «Топчіка», фігуранта другої Бахчисарайської групи в «справі Хізб ут-Тахрір» Едема Смаїлова.