Вранці 13 квітня російська армія здійснила напад на Дніпро, про що повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа. На початку стало відомо про поранення 63-річної жінки та пошкодження інфраструктури міста. Пізніше Ганжа уточнив, що медична допомога знадобилася ще одній постраждалій:
«Медична допомога знадобилася ще одній людині, постраждалій через ворожу атаку на Дніпро. Це 42-річна жінка».
Обидві постраждалі були госпіталізовані, лікарі оцінюють їхній стан як середньої тяжкості.
Російські військові не припиняють атакувати українські міста та цивільну інфраструктуру, використовуючи різноманітні види озброєння, зокрема ударні безпілотники, ракети та реактивні системи залпового вогню.
Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці напади як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер. Обстріли, спрямовані на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я, є ознакою геноцидних дій, вважають правознавці та правозахисники.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році, зобов’язує країни-учасниці запобігати актам геноциду та карати за них.
Керівництво росії заперечує, що російська армія вчиняє цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі, проте численні свідчення вказують на зворотне.