Лист представників історичної спільноти України, в якому висловлено занепокоєння ініціативою деяких політичних сил Польщі стосовно запровадження законодавчого засудження УПА і ОУН(б), «потрапив у ціль», зазначив в інтерв’ю керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.
Він підкреслив, що важливо, що «це лист істориків, не людей, які займаються політикою або працюють на державній службі».
«Яка реакція була в Польщі? Деякі польські колеги здивували, коли дозволяли собі стверджувати в ефірах, що це дія рук Кремля, що це кремлівський сценарій. Я не розумію, який кремлівський сценарій виконую я, майор запасу, чи Вахтанг Кіпіані, офіцер, чи інші українські історики, які служать в українській армії. Це питання просто шокує», – сказав Алфьоров.
«Для мене головне ‒ яким би чином не трактували цей лист у Польщі, що ця заява потрапила в польське середовище. Лист є українською і польською мовами, тому ті, хто бажає прочитати, зрозуміють, про що йдеться. Я вважаю, що ми потрапили в ціль. Групи польських колег-істориків прочитали та солідаризуються з нашою думкою. Головне, що в заяві говорять історики, а не політики, мова не про проголошення, а дослідження. Це дві ключові тези і третя – давайте разом», – наголосив очільник УІНП.
29 вересня президент Польщі Кароль Навроцький вніс до Сейму законопроєкт про кримінальну відповідальність за «пропаганду ідеології бандеризму» і заперечення Волинської трагедії. За інформацією канцелярії президента, метою цих змін є протидія поширенню в Польщі неправдивих заяв про «злочини, скоєні членами і колаборантами Організації українських націоналістів фракції Бандери та Української повстанської армії, а також іншими українськими формуваннями, що співпрацювали з нацистським Третім Рейхом, зокрема злочину геноциду, скоєного проти поляків на Волині».
1 жовтня українські історики оприлюднили заяву, в якій підкреслили, що в Україні з тривогою сприйняли ініціативу деяких політичних сил щодо запровадження в Польщі законодавчого засудження УПА й ОУН(б).
Підписанти заяви наголосили на необхідності уникнення політизації питань спільної історичної спадщини з Польщею, зокрема тих трагічних спільних сторінок, що призвели до масових жертв з обох сторін.
«Наразі історики працюють над об’єктивним дослідженням всіх обставин не лише вчинення злочинів щодо українського та польського населення на території Волині та Галичини, але й причин, які призвели до такого жорстокого протистояння. Також немає остаточних досліджень та висновків щодо впливу спецпідрозділів окупаційних режимів СРСР і нацистської Німеччини на ці події», – йдеться у заяві, опублікованій Українським інститутом нацпам’яті.
Отже, як вважають українські історики, спроби прирівняти антиімперську, національно-визвольну діяльність УПА та ОУН(б) до «геноцидальних практик, неоімперських тоталітарних режимів нацистів та комуністів, проти яких насамперед і боролися українські повстанці», є сумнівними.
Українська сторона запропонувала польським колегам відновити формат фахових дискусій в рамках Форуму істориків України та Польщі, діяльність якого могла б сприяти неупередженому встановленню об’єктивної картини подій минулого.
В умовах збройної агресії росії українські історики вважають неприпустимими дії, які можуть «послаблювати Україну, а отже і Польщу, що є стратегічною метою російського агресора».