Міжнародна правозахисна організація Global Rights Compliance 13 лютого висловила «глибоке занепокоєння» у зв’язку з рішенням Міжнародного олімпійського комітету (МОК) відкликати акредитацію українського скелетоніста Владислава Гераскевича на Олімпійських іграх у Мілані.
На думку правозахисників, посилання МОК на Олімпійську хартію та інші правила участі, які «забороняють будь-які форми самовираження на спортивній арені», суперечить тому, як він застосовує власні правила до інших спортсменів, зокрема російських.
«Порушуючи так звані «правила участі», МОК дозволив щонайменше чотирьом спортсменам із Росії брати участь в Іграх попри їхні очевидні прояви підтримки вторгнення Росії. Крім того, під час змагань МОК дозволив італійському сноубордисту Роланду Фішналлеру виступати в шоломі з російським прапором, хоча прапор був забороненим символом на Іграх. Досі не пояснено, як МОК тлумачить ці відверто політичні прояви – фактичну підтримку грубих порушень міжнародного права (визнаних, зокрема, Генеральною Асамблеєю ООН) – як такі, що відповідають Хартії, але водночас вважає неприпустимим жест вшанування пам’яті загиблих з боку українця», – йдеться в заяві GRC.
Організація також вважає, що поведінка комітету щодо Гераскевича вказує на внутрішню суперечливість його підходу. Зокрема, йдеться про дозвіл на використання чорної пов’язки замість шолома з портретами загиблих спортсменів:
«Чому це допустимо, а фотографії тих, кого вшановують, – ні, також залишається без пояснення. Очевидно, твердження МОК про заборону всіх форм самовираження не відповідає дійсності. З огляду на ці та інші суперечності, складається враження, що МОК більше занепокоєний власним дискомфортом (на суб’єктивній і дискримінаційній основі), ніж послідовністю та принциповістю щодо свободи вираження».
Слова президентки МОК Кірсті Ковентрі про те, що заборона шолома була необхідною для створення «безпечного середовища для всіх», на думку правозахисників, тільки підсилюють ці сумніви.
GRC вважає, що МОК повинен пояснити в Спортивному арбітражному суді «очевидно нерівне» ставлення до Гераскевича та чому не пріоритетизував створення «безпечного середовища для українців – жертв російської агресії та воєнних злочинів».
«Тим, хто стверджує, що політиці не місце у спорті, варто наголосити: йдеться не про політику. МОК є комерційною структурою і відповідно до норм міжнародного права зобов’язаний поважати права людини, зокрема не спричиняти, не сприяти та не бути пов’язаним із їх порушеннями. Надавати перевагу тим, хто підтримує воєнні злочини, і водночас змушувати мовчати жертв — це серйозний виклик дотриманню цих зобов’язань», – вважають у організації.
Правовий радник Global Rights Compliance Джеремі Піцці назвав застосування правил МОК непослідовним і підсумував, що Гераскевичу не мали забороняти виступати в «шоломі пам’яті».
У 2024 році GRC опублікувала звіт, за яким МОК допустив до участі в літній Олімпіаді в Парижі російських і білоруських спортсменів, які публічно підтримують воєнні злочини рф.
Вранці 13 лютого спортсмен української олімпійської збірної Владислав Гераскевич повідомив про початок судового слухання в Спортивному арбітражному суді.
«Я впевнений, що не порушував правил МОК, тому вважаю свою дискваліфікацію абсолютно неправомірною», – прокоментував він.
12 лютого МОК оголосив про заборону українському скелетоністу Владиславу Гераскевичу виступати на Зимових Олімпійських іграх-2026, пояснивши рішення відмовою Гераскевича «дотримуватися правил щодо вираження поглядів» через намір вдягнути шолом із портретами загиблих українських спортсменів.
10 лютого Гераскевич повідомив, що МОК заборонив йому використовувати шолом із фотографіями загиблих українських спортсменів. Згодом у МОК заявили, що шолом порушує правила, хоча не уточнили, яким чином. Водночас комітет дозволив носіння чорної стрічки для вшанування пам’яті загиблих.
Українець, своєю чергою, зазначив, що в організації не вистачить чорних пов’язок, аби вшанувати загиблих українських спортсменів. Він також визнав, що розуміє можливість дискваліфікації, проте не планує відмовлятися від ідеї виступати у «шоломі пам’яті».