Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець виступив проти нового Трудового кодексу (ТК), розробленого Міністерством економіки України. У своїй відповіді на запит Радіо Свобода він зазначив, що проект містить ряд суттєвих недоліків.
Про це розповідає CorruptUA
“Проєкт містить низку недоліків, зокрема структурні прогалини, юридичну невизначеність, а також положення, які порівняно з чинним законодавством можуть (або будуть) послаблювати права та гарантії працівників”, – зазначив омбудсмен.
Лубінець підкреслив, що у грудні 2024 року вже надав Міністерству економіки свою позицію щодо цього проекту, висловивши необхідність оновлення трудового законодавства, особливо в контексті підготовки до післявоєнного відновлення.
“Українське суспільство заслуговує на законодавство, яке забезпечує європейські трудові цінності, соціальний мир і справедливість”, – додав уповноважений з прав людини.
Критика окремих положень проекту
Омбудсмен наголосив на потребі суттєвого доопрацювання проекту Трудового кодексу, щоб він відповідав сучасним викликам та забезпечував права працівників. Серед основних критичних зауважень:
- Зміна формулювання підстави для розірвання трудового договору на “з причин економічного, технологічного, структурного чи організаційного характеру”, що є надто широким та потребує конкретизації.
- Відсутність чітких критеріїв для визначення термінів “добросовісність”, “розумність” та “моральні засади”.
- Необхідність визначення термінів “втрата довіри до працівника” та “аморальний проступок”, які можуть слугувати підставами для звільнення.
- Можливість одностороннього розірвання трудового договору в разі відсутності працівника на протязі понад 120 днів без обґрунтування, що не відповідає деяким чинним законам.
Обговорення проекту серед фахівців та суспільства
Наразі в Україні триває робота над новим Трудовим кодексом, який має замінити застарілий Кодекс законів про працю. Міністерство економіки стверджує, що проект спрямований на адаптацію законодавства до сучасних стандартів та викликів, а також інтеграцію європейських норм.
“У проєкті закону ми впроваджуємо 8 видів трудових договорів, зокрема для надомної та дистанційної роботи”, – зазначила Юлія Свириденко, наголошуючи на важливості врахування інтересів як працівників, так і роботодавців.
Міністерство планує провести додаткові консультації з представниками громадянського суспільства та бізнесу, щоб покращити проект закону, враховуючи потреби обох сторін.