Німеччина та Чехія запропонували своїм партнерам по ЄС розпочати переговори про можливу відмову від імпорту з Росії будь-яких енергоносіїв, включно з трубопровідним та зрідженим природним газом, нафтою та ядерним паливом. Про це з посиланням на джерела в ЄС повідомляють агенції Reuters та Bloomberg.
З початком російського повномасштабного вторгнення в Україну постачання трубопровідного газу з Росії до країн ЄС суттєво скоротилося. На постачання нафти, за деякими винятками, країни ЄС 2023 року наклали ембарго. Але постачання скрапленого природного газу здійснюються без обмежень, їхній обсяг зростає. У 2023 році в порти ЄС було поставлено 15,6 мільйона кубометрів ЗПГ з Росії, що є зростанням майже на 40% порівняно з 2021 роком.
Загалом, 15% всього природного газу, як і раніше, поставляється до ЄС із Росії. На постачання ядерного палива обмежень також не запроваджувалося.
У Брюсселі 30 травня відбудеться зустріч міністрів енергетики, на якій, як очікується, Німеччина та Чехія порушать питання про створення робочої групи щодо відмови від російського палива. ЄС раніше окреслив як стратегічне завдання повну відмову від російських енергоносіїв до 2027 року. При цьому агентства зазначають, що досягнення цієї мети може бути непростим завданням.
Такі країни, як Австрія та Угорщина, як і раніше, багато в чому залежать від постачання російського газу. У кількох країнах російські постачання також відіграють істотну роль в енергетичному балансі. Угорщина раніше неодноразово заявляла, що не підтримає заборони імпорту російського газу.
Як зазначає DW, минулого тижня в ЄС набрали чинності правила, що дозволяють країнам спільноти поодинці запроваджувати заборону на постачання ЗПГ із Росії. Однак заборона, запроваджена в одній країні ЄС, як зазначають експерти, лише призведе до перенаправлення постачання до сусідніх країн. Також кілька країн, зокрема Бельгія, Німеччина та Франція, раніше закликали Єврокомісію підготувати експертну оцінку того, кому така заборона нашкодить більше – Росії чи ЄС.