Міні-ТЕЦ, які були створені на основі новозакупленого обладнання, розпочнуть свою роботу наприкінці зими або на початку весни. Про це повідомила Київська міська державна адміністрація у відповідь на запит про отримання когенераційних установок.
Запит стосувався, зокрема, повідомлень про отримання таких установок від інших міст, таких як Кривий Ріг, Херсон та Запоріжжя. У листі КМДА не підтвердила і не спростувала отримання когенераційних установок від інших міст.
Влада Києва затвердила концепцію розподіленої когенерації на початку 2024 року. Відтоді, згідно з відповіддю, місто розпочало реалізацію проєктів відповідно до плану та враховуючи наявні фінансові можливості.
КМДА підкреслює, що Київ залишається єдиним містом в Україні, яке самостійно закупило когенераційне обладнання, тоді як інші міста отримували такі установки централізовано через міжнародну донорську допомогу. Проте Київ отримав одну когенераційну установку потужністю 1,5 мегават у рамках міжнародної гуманітарної допомоги в 2024 році, яка вже встановлена і працює для потреб критичного підприємства в сфері житлово-комунального господарства.
«Київ виконав усі необхідні процедури закупівлі на Прозоро та придбав 15 комплексів газопоршневого обладнання загальною потужністю 60 МВт. На сьогодні на базі цього устаткування вже збудовано 5 міні-ТЕЦ, які є повноцінними об’єктами когенерації та оснащені всіма необхідними системами, зокрема елементами захисту 2-го рівня», – йдеться в листі.
Також Київ спільно з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP) збудував електростанцію на основі газової турбіни. КМДА повідомляє, що всі нові об’єкти розміщені на критичних інфраструктурних об’єктах та інтегровані в загальну систему міста як додаткові джерела виробництва електроенергії.
Згідно з поясненнями міської адміністрації, нові станції за принципом розподіленої когенерації «страхують» ключові об’єкти інфраструктури в умовах відключень електроенергії. Оскільки ці установки виробляють як теплову, так і електричну енергію, вони також є важливими складовими централізованої системи теплопостачання.
КМДА зазначає, що, хоча станції мають відносно невелику потужність у порівнянні з великими ТЕЦ, вони все ж є повноцінними теплоелектроцентралями. Водночас ці станції не входять до мобільного енергорезерву Києва, на відміну від генераторів чи мобільних котелень.
«Це модернізована частина централізованої системи, яка також здатна працювати автономно. Наразі на станціях завершується процес експлуатаційного тестування, оскільки в умовах війни їх ефективність та стійкість повинні бути максимально високими. Вже в лютому-березні станції запрацюють як повноцінні елементи енергосистеми Києва», – уточнює КМДА.
Після останніх масованих атак росії в енергосистемі України запроваджено режим надзвичайної ситуації, зокрема у Києві та на Київщині. Напередодні повідомлялося про понад 1200 багатоповерхівок без тепла в Києві — з майже шести тисяч, опалення в яких зникло через удар росії на критичну інфраструктуру столиці 24 січня.
За даними міської влади, більшість із цих будинків двічі намагалися відновити опалення після попередніх масованих обстрілів 9 і 20 січня.
З початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. В осінній період 2025 року війська рф посилили обстріли української енергетики.
Служба безпеки України класифікує удари росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ зазначили, що з початку цьогорічного опалювального сезону задокументували щонайменше 256 повітряних атак рф на енергооб’єкти та системи теплопостачання України.