Кремль підвищує інтенсивність своїх когнітивних військових зусиль, щоб змусити Сполучені Штати схвалити рішення, які вигідні росії у контексті війни в Україні. Ці зусилля включають звинувачення Вашингтона у тому, що Москва нібито не змогла активно брати участь у переговорах. Такі висновки містяться у звіт американського Інституту дослідження війни за 27 жовтня.
Аналітики зауважують, що кремлівські чиновники та впливові особи в російському інформаційному просторі почали відкрито звинувачувати президента США Дональда Трампа у перешкоджанні мирним переговорам в Україні, відмовляючись приймати російські максималістські вимоги.
У звіті ISW підкреслюється інтерв’ю міністра закордонних справ росії Сергія Лаврова, яке він дав угорському ютуб-каналу Ultrahang. У ньому він заявив, що Кремль готовий співпрацювати зі США для завершення війни, але звинуватив адміністрацію Трампа у відмові від переговорів. Лавров також підтвердив, що президент росії Володимир Путін готовий зустрітися з Трампом, однак Кремль очікує, що Вашингтон ініціює подальші переговори.
Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Лавров намагається перекласти провину за небажання росії йти на компроміс, несправедливо звинувачуючи адміністрацію Трампа у тому, що вона є перешкодою для миру. Він також використав інтерв’ю для просування стандартних російських наративів, які намагаються посіяти розбрат між США та Європою, а також звинуватив європейські держави у перешкоджанні мирному процесу шляхом тиску на Трампа.
ISW також зазначає, що інші російські чиновники підтримують схожі наративи, включаючи пряму критику Трампа.
«Кремль посилив ці різні риторичні лінії як у російському, так і в міжнародному інформаційному просторі після того, як американські чиновники нещодавно скасували зустріч у Будапешті та запровадили нові санкції проти енергетичного сектору росії. Кремль, ймовірно, прагне змусити США до двостороннього зближення і скасування нещодавніх економічних обмежень», – йдеться у звіті.
Кремлівські чиновники продовжують відхиляти пропозицію Трампа про припинення вогню, підтверджуючи при цьому свою відданість початковим воєнним цілям росії. Зокрема, перший заступник голови Комітету Державної думи росії з міжнародних справ Олексій Чепа заявив, що росія погодиться на припинення вогню лише за умови, що Захід припинить постачання зброї Україні та якщо Україна виведе війська з Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей.
Аналітики підкреслюють, що заяви Кремля про територіальні претензії на всю Запорізьку та Херсонську області суперечать іншим російським пропозиціям щодо віддачі території на півдні України. Постійні посилання Кремля на Одесу, яку російські чиновники називають «російським» містом, свідчать про територіальні амбіції росії навіть за межами анексованих областей.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) неодноразово наголошував, що Кремль демонструє небажання брати участь у добросовісних переговорах щодо припинення війни проти України, намагаючись перекласти провину за відсутність прогресу на ЄС і Захід, незважаючи на свої максималістські воєнні цілі.
22 жовтня президент США Дональд Трамп заявив про скасування зустрічі з російським президентом Володимиром Путіним у Будапешті, зазначивши, що не відчував, що вони досягнуть очікуваних результатів, і планує провести зустріч у майбутньому. Відповідаючи на запитання журналістів, Трамп підкреслив, що «настав час» для посилення санкцій проти росії, після оголошення Міністерством фінансів США нових санкцій проти «Роснефти» і «Лукойлу», а також їхніх дочірніх компаній.