Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомила про підозру 41 народному депутату Верховної Ради IX скликання. Про це заявив голова САП Олександр Клименко в інтерв’ю «Укрінформу».
За його словами, з моменту створення антикорупційних органів, підозри отримали 79 депутатів, як чинних, так і колишніх. Розслідування щодо ймовірних хабарів депутатам за голосування почалися наприкінці 2021 року.
Клименко зазначив, що перше кримінальне провадження в цій справі зареєструвала колишня генпрокурорка Ірина Венедіктова. Після початку повномасштабного вторгнення в 2022 році, депутати ненадовго припинили отримувати хабарі «в конвертах», проте після відновлення цих практик, прокуратура продовжила розслідування.
«Коли ми дізналися, що вони поновилися, то продовжили працювати у цьому напрямку. Періодично до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) вносилися відомості щодо народних депутатів», – підкреслив Клименко.
Він також вказав на випадки спроби «перекупити народних депутатів», щоб вони покинули фракцію «Слуга народу» або голосували врозріз з позицією монобільшості. За його словами, у листопаді 2025 року правоохоронці отримали нові дані про ці спроби.
«Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура 14 січня повідомили про оголошення підозри Юлії Тимошенко за частиною 4 статті 369 КК України», – зазначив він.
Тимошенко підозрюють у ініціюванні переговорів з окремими парламентарями для створення «системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань». Вона назвала звинувачення провокацією, а матеріали справи – «сфальшованими».
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави – понад 33 мільйони гривень, а 23 січня за неї внесли заставу.