Представники Сухопутних військ України на пресконференції 14 січня роз’яснили права територіальних центрів комплектування (ТЦК) щодо затримання громадян, які перебувають у розшуку та чинять опір працівникам поліції. За їхніми словами, такі особи можуть бути затримані, але відбирати телефони у них немає права. Однак, можливе обмеження використання пристроїв.
Про це розповідає CorruptUA
Про «бусифікацію» та законність дій ТЦК
На зустрічі з журналістами порушили питання щодо «бусифікації» – випадків примусового переміщення громадян у транспортні засоби. Майор Лариса Козак, заступниця начальника ТЦК та СП у Києві, повідомила, що затримані особи переважно перебувають у розшуку та не підкоряються вимогам. «Якщо ми говоримо саме про ті ролики, коли люди насильно переміщуються в якісь транспортні засоби, то якщо розбирати їх повною картиною, – це була непокора, це був адміністративний протокол про затримання. На людину після доправлення до органів Національної поліції або ТЦК накладається відповідне адміністративне стягнення у вигляді штрафу або санкції статті, передбаченої кодексом України про адміністративні затримання», – зазначила Козак.
Майор також підкреслила, що незаконними є випадки, коли у доставлених до ТЦК забирають телефони. Вона пояснила, що приміщення ТЦК є режимними об’єктами, де здійснюється документальна робота з певним рівнем секретності. Тому законним є вимога співробітника ТЦК визначити місце спілкування для військовозобов’язаного громадянина.
Переходи військових фахівців
На питання Радио Свобода щодо переведення фахівців з різних родів військ до піхоти, представники Сухопутних військ зазначили, що такі випадки є поодинокими. «Ви запитаєте в будь-якого командира будь-якої ланки… І вони вам повідомлять, що в житті він ніколи не віддасть високофахового спеціаліста – пілота, танкіста, артилериста, і не відправить його в піхоту, тому що він втратить свою перевагу», – повідомила речниця управління комунікацій командування Сухопутних військ Марина Голуб.
Омбудсмен Дмитро Лубінець у грудні повідомив, що апарат уповноваженого Верховної Ради з прав людини у 2024 році отримав понад чотири тисячі звернень про випадки «бусифікації». Однак, він зазначив, що таких випадків в Україні стало менше, і висловив думку, що метод «бусифікації» не є ефективним.