На території Чечні, згідно з даними Координаційного штабу, може перебувати понад 150 українських військовослужбовців, 36 з яких мають статус «пошук особи». Є ймовірність, що вони знаходяться в місті Грозний. Інші військові підтверджені з різних джерел, що повідомили проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Про це розповідає CorruptUA
Ситуація з українськими полоненими в Чечні
За інформацією відомства, Міжнародний комітет Червоного Хреста наразі не підтверджує факти перебування українців у полоні на території Чечні. Також Координаційному штабу невідомі випадки відвідувань українських полонених цією гуманітарною організацією в республіці.
«Зазвичай військові Сил оборони потрапляють у полон з різних ділянок фронту, проте згодом їх можуть передати в місця утримання на території Чечні. Як і в інших місцях утримання полонених на території країни-агресорки та тимчасово окупованих територіях України стосовно полонених не дотримуються норми гуманітарного права та вимоги Третьої Женевської конвенції про поводження з військовополоненими», – зазначили у штабі.
Відзначається також, що від влади Чечні не надходило жодних офіційних пропозицій щодо обміну полонених. Українська сторона передає всю інформацію про полонених до МКЧХ, проте Червоний Хрест не має змоги здійснювати свою діяльність у Чечні.
Використання полонених та реакція влади
Раніше у Координаційному штабі інформували, що «чеченські військові купують у різних російських підрозділів полонених українських бійців, відвозять їх до Грозного, а потім обмінюють на своїх солдатів». Цю інформацію вперше озвучив представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко. Міністерство оборони росії та керівництво Чечні не коментують цю ситуацію.
Рамзан Кадиров, очільник чеченського регіону, 4 грудня 2024 року підтвердив, що планує використовувати українських військовополонених, які утримуються в республіці, для розміщення на дахах стратегічно важливих об’єктів.
Використання військовополонених як «живого щита» прямо суперечить нормам Женевської конвенції 1929 року, яка регламентує їхнє поводження.