Безземелля: як сільради поблизу Рівного землі роздали безкоштовно, а взамін отримали мільйонні діри в бюджетах

91116_01
1,412 переглядів

Безкоштовної землі для всіх не вистачить. Бо… у сільських радах Рівненського району майже нема вільної землі під будівництво та особисте селянське господарство. Закінчується земля під садівництво і у Рівненському районі. Тут за останні п’ять років роздали п’ять тисяч ділянок.

Що буде далі, як розвиватимуться місцеві громади, а головне – звідки в місцевих бюджетах взялися багатомільйонні дірки – у дослідженні “Антикорупційного моніторингу”.

Значний суспільний резонанс викликала публікація першої частини дослідження “Виявлення корупційних зловживань у виділенні земельних ділянок у Рівненському районі у 2010-2011 роках”, яке проводить ГО “Антикорупційний моніторинг” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Адже, за даними дослідження, тільки за останні шість років у Рівненському районі роздали під садівництво  майже 5 тисяч ділянок. До журналістів зі своїми історіями почали звертатися обурені мешканці сіл. Кажуть, що неодноразово зверталися з заявами про виділення земельних ділянок, але в результаті нічого не отримали.

- Кілька років тому звертався до Зорянської сільської ради з заявою. Відповіли, що вільної землі нема. А цього року затримують на хабарі в 500 тисяч гривень сільського голову, якому інкримінують сприяння в отриманні певними особами 10 земельних ділянок. То земля є? – обурюється 40-річний мешканець села Зоря Борис В.

– Судячи з кількості розданих ділянок, земля є. Але чомусь її отримують не всі. Звертався до Великоомелянської сільської ради. Сказали, що землі немає, – розповів 45-річний Анатолій  Т. – Чому одним роздають, а іншим відмовляють. І де я можу побачити, де є вільна земля?

Тим часом представники влади зазначають, що звернень стосовно земельних питань справді багато. Але ресурс обмежений, особливо в сільських радах. Адже там давно не проводили розширення меж населених пунктів, у багатьох селах немає генерального плану. А це робить роздачу землі взагалі неможливою.

Секретар Зорянської сільської ради Михайло Дяченко

Секретар Зорянської сільської ради Михайло Дяченко

- Останнім часом до нас справді звертається чимало місцевих мешканців з приводу надання земельних ділянок. Траплялося, що ділянки під будівництво просили по дві людини з однієї сім’ї. Нещодавно ми затвердили генплан села. До цього сільська рада не мала права надавати землю. Генплан ніяк не могли затвердити упродовж двох років. А тут депутати його нарешті ухвалили, – розповів секретар Зорянської сільської ради Михайло Дяченко. – Однак навряд чи землю отримає хоч хтось із прохачів. Адже зараз першочергове завдання  – забезпечити ділянками учасників АТО.

У прозорості виділення землі сумніваються і місцеві депутати. На їхню думку, розвіяти сумніви може публічне оприлюднення генеральних планів населених пунктів, земельних рішень. Але волі для цього в сільських радах поки що немає.

- У більшості сільських рад у Рівненському районі немає сайтів, проекти рішення не оприлюднюються, місцеві депутати не отримують перед сесією проектів рішень, а порядок денний бачать лише на сесії. Що вже говорити про мешканців сіл, які у переважній більшості не знають, який стан справ із виділенням ділянок. Така ситуація призводить до зловживань – часто “спливають” рішення про виділення землі, за які депутати не голосували, – наголошує депутат Рівненської районної ради Юлія Щербяк. – Порядок, черговість виділення ділянок – виключно на совісті депутатів відповідної сільської ради. Громадяни мають вимагати, щоб процес прийняття рішень органами місцевого самоврядування був публічним,  а ще оприлюднення  усіх проектів рішень ради, щоб контролювати, які саме рішення приймаються.  Тим часом інвентаризація земель – це вартісний процес, але його потрібно робити. Будь-яке впорядкування починається з інвентаризації. Якщо ми хочемо навести лад, а також мати законність та прозорість у питаннях виділення земельних ділянок, то потрібно знаходити спосіб (платний чи безоплатний) проведення інвентаризації земель.

На думку голови постійної комісії Рівненської міської ради з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Людмили Туровської, місцеві ради мають вишукувати фінансовий ресурс для розробки або удосконалення генеральних планів населених пунктів. Необхідним елементом є інвентаризація земельних ділянок. Процес хоч і вартісний, але необхідний.

-  Треба розуміти, що інвентаризація – не панацея. Адже від того більше вільної землі не стане. Однак це дозволить навести лад, визначити, хто і як використовує земельні ділянки. В тому числі й не офіційно. Після інвентаризації поле для зловживань буде суттєво меншим. Адже громада отримає доступ до всієї актуальної інформації про землі сільської ради.

ПО П’ЯТЬ В ОДНІ РУКИ

За Конституцією України та Земельним кодексом, кожен громадянин, незалежно від місця проживання, може отримати у власність безкоштовно п’ять земельних ділянок різного цільового призначення. А саме: для ведення особистого селянського господарства; для ведення садівництва; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; для індивідуального дачного будівництва; для будівництва гаража.

Інфографіка: які земельні ділянки можна отримати.

Інфографіка: які земельні ділянки можна отримати.

Хто ж розпоряджається землею? Хто має право передавати її громадянам у власність? Відповідно до положень статті 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства;  будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

91116_03

Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області передає земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

- Зацікавлений громадянин звертається у відповідний орган місцевого самоврядування або виконавчої влади в порядку, передбаченому статтею 118 Земельного кодексу України, – пояснює голова Рівненської РДА Володимир Пилипчук. - Розпорядниками земель для індивідуального будівництва в межах населених пунктів є сільські (селищні) ради, для індивідуального садівництва за межами населених пунктів – Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області. Земельні ділянки для житлового будівництва надаються, відповідно до генерального плану населеного пункту.

Тим часом фахівці зауважують, що норма Земельного кодексу про безкоштовну роздачу землі з самого початку відрізнялась від практики інших країн. Мовляв, в законодавстві жодної  країни Європи немає норми про безкоштовну передачу землі громадянам.

- Земельний кодекс дозволяє безкоштовно отримати у власність 5 ділянок різного цільового використання. Але в Україні землі для цього потрібно більше, ніж площа всієї країни. Арифметика проста: зараз у нас трохи менше 45 мільйонів населення, якщо їм надати по 2 гектари під особисте селянське господарство (а це лише одне цільове використання землі), то не важко порахувати, яка цифра вийде. А в Україні загальна площа менша, і це з урахуванням інших категорій земель. Певна річ, земель громадської забудови у межах населеного пункту ще менше, – підкреслив в. о начальника Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області Сергій Дубич.

У СІЛЬРАДАХ ЗЕМЛІ НЕМАЄ. ЗОВСІМ

Після численних звернень мешканців сіл ми вирішили з’ясувати, яка ж ситуація з роздачею ділянок та вільними землями у сільських радах Рівненського району. Власне, з наявності вільних земель стане зрозуміло, чи мають шанси прохачі на отримання ділянок.

Ми звернулись до сільських рад із запитами на доступ до публічної інформації, в яких попросили надати дані про наявність в населених пунктах генплану, вільних земель та кількості ділянок, які сільські ради роздали під забудову за останні три роки.

На основі отриманих даних ми сформували інтерактивну карту:

Де-юре зараз вільні землі є лише на території двох сільських рад із 21. А саме в Корнинській сільській та Квасилівській селищній. У решти землі й справді нема. А ту, що відшуковують , виділяють у власність учасниками АТО. Однак у значній частині населених пунктів досі немає генерального плану та плану детального планування. Чи вдасться вишукати вільні землі після їх розробки, наразі під питанням.

Тим часом не всі сільські ради продемонстрували прозорість. Чотири запити були проігноровані.

КРАЙ САДКІВ

Доки в містах та селах за землю мало не б’ються, свій варіант вирішення проблеми знайшли у районах. Потихеньку населені пункти розростаються… в поля. Люди будують житлові будинки на земельних ділянках під садівництво. Справа в тому, що отримання ділянки у власність під садівництво дозволяє збудувати на ній будинок, зареєструвати його, отримати поштову адресу і так далі. Словом, це не надто відрізняється від ділянки, виділеної під будівництво.

У 2010-2011 роках, за рішеннями голови Рівненської РДА, земельні ділянки під садівництво отримали 2411 громадян на площі понад 324,3 гектара. Ще 2438 ділянки за останні три роки роздав під садівництво у Рівненському районі Держгеокадастр. Рекордсменами є сільські ради, які розташовані поблизу обласного центру.

Дані про кількість розданих ділянок та списки отримувачів садових ділянок “Антикорупційний моніторинг”, за підтримки міжнародного фонду “Відродження”, систематизував у інтерактивну карту:

Однак отримати ділянку під садівництво не означає відразу побудувати там комфортний будиночок. Бо на власника, крім вирішення питань підведення  комунікацій і прокладання доріг у чистому полі, чекає  ще один “квест”.

– Дуже часто люди думають, що там відразу можна будуватись. Але за законодавством, це має відбуватися, згідно з детальним планом території чи генпланом. Але їх наразі доволі мало.   Іноді людям потрібно самим замовляти необхідні документи і робити це за власні кошти. Ну і це питання часу. В садових будинках дозволяють прописуватись, – пояснює Сергій Дубич. – Взагалі інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Рівненській області стежить за будівництвом на садових ділянках. Фахівці виїжджають у райони. Якщо людина подала повідомлення про початок будівництва, а потім здала його в експлуатацію, то проблем нема. В іншому випадку порушників притягують до відповідальності.

КОМУНІКАЦІЇ ЗА ВЛАСНИЙ РАХУНОК

Тим часом після розподілу земельних ділянок у власність громадян проблеми в сільської ради не закінчуються. Насправді вони тільки починаються. Адже після перших спроб звести будинки гостро постає проблема комунікацій та доріг. І якщо без асфальту в новозбудованому масиві ще можна прожити, то без електрики нікуди. А вартість побудови комунікацій до нових районів забудови дуже часто сягає мільйонів гривень. Що для сільського бюджету є просто астрономічною сумою.

У Зорі 495 ділянок роздали, а комунікацій немає

У Зорі 495 ділянок роздали, а комунікацій немає

- У попередні десять років на території села Зоря роздали 495 ділянок під індивідуальне житлове будівництво. Але зводити будинки там зараз проблематично. Бо не вирішено питання електрифікації житлового масиву. Сам проект підведення електрики до ділянок коштує майже 7,3 мільйона. Це при тому що річний бюджет села – 8,5 мільйонів, – розповідає секретар Зорянської сільської ради Михайло Дяченко. – Де віднайти таку суму коштів, то питання. І це тільки електрифікація, а ще треба будувати дороги, інші комунікації та соціальну інфраструктуру. Можливо, вдасться заручитися підтримкою державного бюджету та залучити кошти в рамках програм регіонального розвитку. Але поки що надії на це мало.

На новому генеральному плані Зорі мікрорайон є, запланована там і соціальна інфраструктура. Але від креслень до втілення – фінансова прірва, для подолання якої першою ниточкою могла б стати електрифікація.

Людмила Туровська вважає, що місцеві ради не мають фінансувати комунікації до приватних будівництв

Людмила Туровська вважає, що місцеві ради не мають фінансувати комунікації до приватних будівництв

- Швидка роздача земельних ділянок – це проблема розвитку міста чи села. Зрозуміло, що має бути план детального планування для нових мікрорайонів. Але цього замало. Побудова комунікацій, доріг, шкіл і садочків – це виклик. Хто ж має шукати на це кошти? Якщо людина знаходить 50 тисяч доларів для будівництва будинку, то вона повинна бути готова вкластися  і в будівництво лінії електропередачі, водогону, каналізації. Це нормальна практика.  Чому це має фінансувати місцевий бюджет? Хіба це справедливо, щоб абсолютно всі верстви населення, в тому числі й малозабезпечені, фінансували потреби тих, у кого більший достаток? Звичайно, коштом громади за генеральним планом в новозбудованих масивах має бути збудована школа, садочок, дорога. Тобто об’єкти загального користування. Загального! Тому переконана, що фінансування комунікацій до мікрорайонів приватної житлової забудови не варто перекладати на місцевий бюджет. Ці кошти можна витратити на більш важливіші об’єкти, – підкреслює експерт-оцінювач, голова постійної комісії Рівненської міської ради з питань архітектури, будівництва та землевпорядкування Людмила Туровська.

Не вирішить всіх проблем і розширення меж населених пунктів. Особливо в масивах, де житлова забудова зростала на ділянках, виділених під садівництво.

- Коли розробляється проект землеустрою під садівництво, то масив розділяють і планують  саме під садівництво. Тобто там не передбачається будівництва доріг, шляхів для прокладання комунікацій, магазинів, шкіл та садочків. Це легко перевірити. Варто лише глянути на кадастрову карту. Роздали ділянки, оформили права приватної власності. А далі що? Де там об’єкти соціальної сфери? І яке тепер відношення має місцева влада до приватної землі?  Тут якраз може виникнути маса проблем із розвитком таких районів, – пояснює Людмила Туровська.

ЩО ДАЛІ?

Тим часом в Україні триває децентралізація, а парламент та уряд всіляко заохочують місцеві громади до об’єднання. Від нього мають виграти всі. Однак самі місцеві громади об’єднуватися не поспішають. У Рівненському районі зараз не створено жодної об’єднаної громади. Не квапляться населені пункти поєднуватися і з обласним центром. Самі не горять бажанням. Та й Рівне від такого об’єднання не в захваті. Чому? Бо головний актив місцевих громад наразі один – земля. Вільні земельні ділянки комунальної власності мали б стати міцною основою для залучення інвестицій, відкриття виробництв, створення технологічних парків, будівництва шкіл, садочків. Тільки ось землі у сільських рад майже не залишилось. За рік-другий роздадуть останнє. А отже, можливості для стрімкого розвитку закриті.

- Розширенням меж села це питання не вирішиш. Тому що за селом поля. А поля вже розпайовані і є приватною власністю. Наприклад, треба буде місцевій громаді побудувати нову дорогу чи розширити кладовище. А поруч тільки поля – приватні земельні ділянки (паї). Скажете, не проблема, і місцева рада їх може викупити? Не може. Бо в Україні досі діє мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. І ринку землі немає. А ще гірше, що народні депутати не вчиняють жодних дій, щоб розблокувати ситуацію. Заборонили і все, – обурюється Людмила Туровська. – В жодній країні нікому нічого не дають безкоштовно, за просто так. А у нас дають. І землю в тому числі. За останні десять років роздали десятки тисяч ділянок. А що взамін отримали місцеві громади? По суті, нічого. Чи дасть зараз ефект скасування норм земельного кодексу про безкоштовну роздачу землі? Навряд. Адже в більшості вона вже в приватній власності. Те, що зараз землю виділяють учасникам АТО, добре чи погано? Зрозуміло, що багато з них не буде будуватися на тій землі, а продасть. Але хіба ті вторговані 100 тисяч гривень не будуть підтримкою родин захисників? Думаю, що це вони заслужили. Наприклад, у Рівному вільної землі навіть для учасників АТО не вистачить. І треба думати про інші варіанти допомоги, наприклад, надання квартир. Зрештою  законодавці повинні прийняти всі необхідні закони для функціонування ринку землі. Бо скоро вільна земля закінчиться зовсім,  і тоді придбавати її можна буде тільки на ринкових умовах у приватних власників.


У наступній частині розслідування “Антикорупційний моніторинг” розкаже про ситуацію з виділенням землі в скандально відомому селі Зоря. Про численні звернення активістів в прокуратуру та відкриті кримінальні провадження за фактами дій земельних посадовців.  А також про невідомі раніше подробиці скандального затримання Зорянського сільського голови на хабарі в 500 тисяч гривень.

Юрій Дюг,
ГО “Антикорупційний моніторинг”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>