Судді, хабарі, безкарність, реформа. Частина четверта

130616_02
1,652 переглядів

Вони засуджували майданівців, забороняли мирні акції в період Революції Гідності, погрожували зброєю, створювали суддівський конвеєр незаконних рішень та просто брали хабарі – це 36 суддів, яких відсторонили рішенням Вищої кваліфікаційної комісії на термін від одного до двох місяців у 2015 році. З них 13 – це “герої” попереднього дослідження про відсторонених суддів 2014 року.

CorruptUA.org продовжує серію розслідувань про суддів, яких підозрювали у вчинення корупційних чи інших кримінальних правопорушень в 2012-2016 роках.

Частина перша – підозрювані судді, 2012 рік
Частина друга – підозрювані судді, 2013 рік
Частина третя – підозрювані судді, 2014 рік

В 2015 році майже половина нових “суддівських героїв” кримінального кодексу (11 із 23) – це судді, які засуджували активістів Євромайдану (дозволяли арештовувати, утримувати під вартою, позбавляли прав та ін.). Це переважно київські судді, яких підозрюють у прийнятті завідомо неправосудних рішень. Більшість із них продовжують обіймати свої посади. Згідно інформації адвокатів Небесної Сотні, понад 300 суддів виносили незаконні рішення у справах Майдану. Як бачимо, Генеральна прокуратура спромоглась запідозрити та просити відсторонення від роботи в 2015 році лишень 11 суддів.

Під час гарячкового призначення позачергового засідання сесії Верховної Ради України 29 вересня 2016 року, коли вдалось звільнити 29 суддів (з 33 заявлених), більшість суддів, щодо яких були підозри і подання, не втрапили в цей список. А результати голосування з визнаним кнопкодавством скоріш за все будуть оскаржуватись в суді.

Загалом в 2015 році Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка уповноважена за поданням Генпрокурора відсторонювати суддів, отримала 90 таких подань. І вперше за два роки 10% подань були відхилені або ж повернені до прокуратури.

Ще однією особливістю 2015 року є велика кількість відсторонених жінок. Кожен третій відсторонений – жінка. Десять суддів були запідозрені у хабарництві. З тих 12 суддів, яких підозрювали у хабарництві та інших карних злочинах (не пов’язаних зі справами Майдану) двох звільнили, один в розшуку, а ще двоє хоч і в переліку суддів, все ж не розглядають справи.

Також у 2015 році продовжувались відсторонення фігурантів справ попереднього року, а саме: ще по одному разу відсторонювали Євгенія Смілянського, Анатолія Бар’яка, Андрія Макуху та Аллу Демидовську; двічі – Анатолія Іванова, Людмилу Горячківську, Олександра Дубцова; тричі – Ніну Мельничук; чотири рази – Андрія Лупенка, Олега Дворніна та Світлану Волкову і 5 разів Сергія Вознюка. Світлану Волкову, Аллу Демидовську, Андрія Макуху Верховна Рада звільнила під час позачергового засідання 29 вересня 2016 року.


СУДДІ, ЯКІ СУДИЛИ МАЙДАНІВЦІВ


СУДДЯ ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ВІКТОР КИЦЮК. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Суддю Віктора Кицюка намагались відсторонити двічі. Спершу в січні 2015 року, але тоді Вища кваліфікаційна комісія суддів відмовила у задоволенні клопотання Генерального прокурора відсторонити суддю за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.375 Кримінального кодексу України (прийняття завідомо неправосудного рішення). Вже в березні Віктора Кицюка таки відсторонили.

Віктор Кицюк – фігурант майданіських справ. Разом з колегами по суду Оксаною Царевич та Сергієм Вовком вони, відповідно до подання Генеральної прокуратури України, приймали завідомо неправосудні рішення (притягували до адмінвідповідальності активістів Автомайдану).

СУДДЯ ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ОКСАНА ЦАРЕВИЧ. ЗВІЛЬНЕНА ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ

Колега Віктора Кицюка Оксана Царевич теж фігурантка майданівських справ. У її відсторонені було відмовлено наприкінці січня 2015 року, а відсторонено аж у березні 2015 року. Наступне червневе подання Генпрокурора було задоволене тільки у вересні 2015 року. Суддю також на місяць відсторонили в листопаді 2015 року.

Звільнена указом Президента від 29 вересня 2016 року за порушення присяги.

СУДДЯ ПЕЧЕРСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА СЕРГІЙ ВОВК. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Сергій Вовк був вперше відсторонений в березні 2015 року за підозрою у скоєнні того ж злочину – неправосудне рішення. Загалом, в 2015 році суддю відсторонювали шість разів та чотири рази в 2016 році.

Вовк, Царевич та Кицюк і далі перебувають у переліку суддів Печерського районного суду, хоча справи не розглядають. Також щодо цих суддів в жовтні 2015 року розпочалась перевірка відповідно до закону “Про очищення влади”.

СУДДЯ СОЛОМ’ЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА СВІТЛАНА КУШНІР. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Фото zib.com.ua

Фото zib.com.ua

Суддя Світлана Кушнір була вперше відсторонена в квітні 2015 року так само за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу України (неправосудне рішення). Згодом суддю відсторонювали чотири рази аж до кінця року, а також одного разу в 2016 році.

Світлану Кушнір підозрюють у винесенні завідомо неправосудного рішення у січні 2014 року щодо двох громадян, яких прокуратура тоді обвинувачувала в участі в масових заворушеннях. В свою чергу суддя вважає дії прокуратури переслідуванням та тиском на суд і переконана, що винесла тоді щодо майданівців правосудне рішення.

На відміну від колег з Печерського районного суду, Світлана Кушнір продовжує не тільки перебувати в переліку суддів, а й розглядати справи в Солом’янському районному суді. Щодо неї так само з жовтня 2015 року триває люстраційна перевірка.

СУДДЯ БАБУШКІНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ДНІПРА МИКОЛА РЕШЕТНІК. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Ще одним фігурантом майданівських справ є суддя з Дніпра Микола Решетнік. Відсторонили його ще в липні 2015 року, хоча подання від Генпрокуратури було ще в квітні. Суддю звинувачують у прийняття неправосудного рішення (ч.3 ст.371,ч. 2 ст. 375 Кримінального кодексу України).

Суддя Микола Решентік виносив постанови про арешти майданівців після подій 26 січня 2014 року (пікетування ОДА), що скасовані і визнані незаконними. Серед арештованих були не лише активісти, а й випадкові перехожі, зокрема й інвалід. Ще в 2014 році до нього в кабінет завітали активісти, щоб чоловік самовільно написав заяву про відставку. Тоді він відмовився це зробити.

Також місцеві ЗМІ повідомляли, що суди над Миколою Решетніком затягуються, а в березні 2015 року справу взагалі повернули прокуратурі через “помилки”.

Окрім цього відомо, що у 2012 році на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії Микола Решетнік отримав догану за тривалий розгляд справ.

Наразі Микола Решетнік продовжує працювати в районному суді і розглядати справи.

СУДДЯ КОВПАКІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА СУМИ ГАЛИНА КОРОЛЬОВА. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Заступниця голови районного суду Галина Корольова була відсторонена один раз – в травні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 371, ч.2 ст. 375 Кримінального кодексу України (неправосудне рішення).

Інформацію про те, щодо чого відкрито кримінальне провадження ми знайшли на сторінці в Фейсбуці Автомайдану. Там йдеться, що “двох суддів Ковпаківського районного суду м. Сум – Корольової Галини Юріївни та Черних Оксани Миколаївни. Ці судді 27 – 28 січня 2014 року розглядали справи сумських активістів (Товстухи, Ревенко, Шеремети, Мідушевського, Ткаченка та ін.), яких було затримано у зв’язку із захопленням Сумської адміністрації”.

Відповідно до даних декларації за 2015 рік, суддя заробила 230 тисяч на посаді заступника голови суду. Придбана квартира площею 42,98 кв.м. за ціною 191 тисяч грн і дві автівки – ГАЗ 1972 року випуску та КІА-РІО 2012 року випуску. Суддя витратила майже 25 тисяч гривень на сплату відсотків і самого кредиту. На утримання майна – нічого.

Галина Корольова продовжує працювати на посаді заступниці голови суду, розглядати судові справи.

СУДДЯ КОМСОМОЛЬСЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІРИНА ТАРАНКОВА. ПОДАЛА У ВІДСТАВКУ 

Вища кваліфікаційна комісія з трьох клопотань Генпрокуратури задовольнила одне і відсторонила Ірину Тараканову лише у травні 2015 року, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу України (прийняття неправосудного рішення).

Як йдеться в повідомленні ГПУ, суддя Комсомольского міського суду винесла рішення стосовно активіста Автомайдану, на підставі якого його притягнули до адміністративної відповідальності та позбавили права керувати автомобілем на 3 місяці. Відомо, що це рішення винесла суддя Ірина Таранкова.

Це буде не перше зібрання комісії суддів щодо Ірини Таранкової, інформує сайт “Полтавщина”. Так, згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 лютого 2013 року, судді Таранковій винесено догану. Вона стосувалася ряду кримінальних, цивільних справ, які були розглянуті, але рішення по них відсутні.

19 квітня 2016 року постановою Верховної Ради України суддю Ірину Таранкову звільнено у зв’язку з поданням заяви про відставку.

СУДДЯ КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВЛАДИСЛАВ ЛИСЕНКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Зображення www.5.ua

Зображення www.5.ua

Владислав Лисенко також є суддею Євромайдану. Він був відсторонений за підозрою у прийнятті завідомо неправосудного рішення в червні 2015 року, а також ще тричі восени 2015 року, тричі в 2016 році.

Як повідомляв 5 канал, суддя притягував до адміністративної відповідальності і забирав водійські права в активістів Автомайдану під час Революції Гідності. Потерпілим у цій справі виступає Ігор Овдей, якого за участь у масовому автопробігу до Межигір’я 29 грудня 2013 року на півроку позбавили водійських прав – буцімто за відмову зупинитися на вимогу інспектора ДАІ. Аналогічні рішення суддя Владислав Лисенко виносив і проти ще щонайменше десятьох автомайданівців.

В квітні 2016 року Святошинський районний суд Києва виправдав Владислава Лисенка. За словами адвоката потерпілого Романа Маселка, у рішенні суду йдеться, що прокуратура не довела умислу і допустила цілу низку процесуальних порушень.

Прокуратура пообіцяла оскаржити рішення суду, однак наразі інформації про судові засіданні у цій справі немає. На початку вересня 2016 року Вища кваліфікаційна комісія мала розглядати подання Генпрокуратури щодо відсторонення вказаного судді. Однак розгляд питання відклали.

Незважаючи на кримінальне провадження, суддя в 2015 році, відповідно до даних декларації за 2015 рік, заробив 177 тисяч гривень на суддівській посаді. З нерухомості задекларував земельну ділянку площею 1200 кв.м. Авто – джип Тойота Ленд Крузер 2011 року випуску. У банку також має 2000 доларів. Родини суддя не має.

У зв’язку з тим, що в суді працює два Лисенки – Володимир та Владислав – важко сказати, чи Владислав Лисенко продовжує судити (Лисенко В.В. має досить багато справ в вересні-жовтні на розгляді). В переліку суддів він є.

Постановою Верховної Ради України від 29 вересня 2016 року було звільнено однофамільця Владислава Володимира Лисенка, який так само працював у цьому ж суді і який теж приймав рішення щодо майданівців.

СУДДЯ ОДЕСЬКОГО ОКРУЖНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ ОЛЕГ СТЕЦЕНКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Фото dumskaya.net

Фото dumskaya.net

Олег Стеценко перебуває у Люстраційному списку Майдану, де містяться судді, які приймали рішення проти євромайданівців. Суддю намагались відсторонити один раз в червні 2015 року за підозрою у винесенні неправосудного рішення, але подання було повернуто Генпрокуратурі.

Суддя Олег Стеценко своїм рішенням 25 листопада 2013 року заборонив на період з 25.11.2013 року по 31.12.2013 року встановлювати намети, будь-які інші споруди, в тому числі збірно-розбірні, встановлювати та/або використовувати звуковідтворювальну апаратуру (гучномовці, динаміки, тощо), автомобілі, інші транспортні засоби, в тому числі причепи та напівпричепи та будь-яке інше обладнання з метою проведення зборів, мітингів, пікетів, походів, демонстрацій, маршів та будь-яких інших мирних зібрань  у центральній частині Одеси. Хоча вже 27 листопада 2013 року координатор руху “За мирний протест” і журналіст “Думської” Сергій Дібров під час круглого столу заявили, що “судова заборона не поширюється на всіх”. В тексті ж рішення йдеться про заборону заявникам та “будь-яким іншим учасникам заходів”.

Олег Стеценко надалі працює в адмінсуді і розглядає справи.

СУДДЯ ДЕСНЯНСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА КИЄВА ІРИНА ТАТАУРОВА. ЗВІЛЬНИЛИ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ

Фото zib.com.ua

Фото zib.com.ua

Суддю Ірину Татаурову відсторонили у серпні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.375 Кримінального кодексу України. Крім того Татаурову відсторонювали ще двічі восени та в грудні 2015 року, та двічі повертали, відмовляли в задоволенні клопотання Генпрокурора. Один раз її відсторонили і в 2016 році.

Ще в листопаді 2015 року Вища рада юстиції вирішила внести подання до Верховної Ради України про звільнення Ірини Татаурової з посади судді Деснянського районного суду міста Києва у зв’язку з порушенням присяги судді.

Мова йде так само про прийняття неправосудних рішень під час Революції гідності щодо активістів, а саме 22 січня 2014 року під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу застосувала до особи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В інтерв’ю виданню “Закон і бізнес” Ірина Татаурова зауважила, що “таке звинувачення є надуманим, абсурдним, воно ґрунтується на штучно створених доказах”. Суддя вважає, що це тиск на незалежний суд.

Суддя Ірина Татаурова надалі є в переліку суддів і розглядала справи. Однак Верховна Рада 29 вересня 2016 року проголосувала про звільнення судді у зв’язку з порушенням присяги.

СУДДЯ ЛУЦЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВІТАЛІЙ КОВТУНЕНКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Фото vidomosti-ua.com

Фото vidomosti-ua.com

Клопотання щодо відсторонення судді Віталія Ковтуненко було подане Генпрокуратурою у вересні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.375, ч.1 ст. 366 Кримінального кодексу України (неправосудне рішення, службове підроблення). Однак 5 жовтня 2015 року рішенням Комісії було відмовлено у задоволенні клопотання.

Суддю обвинувачували у тому, що він в квітні 2011 року постановив неправосудне рішення у цивільній справі, яким задовольнив вимоги позивача до його дружини. Таке рішення дало змогу вивести з-під заборони на відчуження у банку 27 об’єктів нерухомості вартістю понад 25 мільйонів гривень.

Окрім того у період Євромайдану Віталій Ковтуненко був слідчим суддею у кримінальних справах проти чотирьох активістів Євромайдану: Майї Москвич, Ігоря Гузя, Володимира Бондаря та Миколи Собуцького. Щодо двох із них було застосовано запобіжний заходід у вигляді носіння електронного браслета.

Віталій Ковтуненко працює та розглядає справи в тому ж суді.


СУДДІ З КРИМІНАЛОМ


СУДДЯ МАКАРІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ВЛАДИСЛАВ ОБЕРЕМКО. ЗВІЛЬНЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ ПРИСЯГИ

Один з небагатьох суддів, яких було звільнено за порушення присяги, Владислав Оберемко. Підозрювався у тому, що погрожував вбивством працівнику правоохоронного органу (ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 345, ч.4 ст. 296 Кримінального кодексу України). Відсторонювали його шість разів в 2015 році та чотири рази в 2016 році.

В ніч з 27 на 28 лютого 2015 року суддя Владислав Оберемко, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, не виконав вимоги працівника ДАІ про зупинку транспортного засобу, а після того, як його зупинили, поводився агресивно, використовував ненормативну лексику, відмовився надати документи на транспортний засіб і право керування ним, погрожував вогнепальною зброєю, ухилявся від проходження медичного огляду. Крім того, встановлено, що 15 вересня 2014 року при розгляді на судовому засіданні цивільної справи він допустив порушення обов’язку забезпечення справедливого і неупередженого розгляду справи, чим порушив присягу судді.

Тільки в серпні 2016 року президент своїм указом звільнив суддю-порушника.

СУДДЯ ОБУХІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ РОМАН МОСТОВИЙ. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Суддю Романа Мостового відсторонили в квітні 2015 року за підозрою у хабарництві. В червні відсторонення продовжили, але в листопаді Вища кваліфікаційна комісія суддів повернула клопотання Генпрокуратурі.

Як повідомляла Генеральна прокуратура України, правоохоронцями було викрито злочинну діяльність судді Обухівського районного суду Київської області, який отримав неправомірну вигоду у сумі, еквівалентній 1000 доларів США, за задоволення цивільного позову потерпілого під час розгляду кримінальної справи.

Поки тривали розбирання і відсторонення в 2015 році суддя отримав більше 122 тисяч заробітної плати, відповідно до даних декларації за 2015 рік. З майна у нього та родини (дружина та двоє синів) – тільки одна третина квартири в користуванні.

Журналісти передачі “Інсайдер” віднайшли майно Романа Мостового, а саме: будинок, дворівневий пентхауз в Києві та елітну автівку.

До речі, в 2012 році Вища рада юстиції вже розглядала питання про звільнення судді Романа Мостового за порушення присяги. Він “з порушенням встановленого порядку реєстрації та розподілу справ у суді прийняв та розглянув матеріал про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про

адміністративні правопорушення”, йдеться в рішенні ради, яка не знайшла тоді підстав для звільнення суді. В той самий час Рада скерувала листа до комісії щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Роман Мостовий досі в переліку суддів, але справи наразі не розглядає.

СУДДЯ ЧЕРНЯХІВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЄВГЕН БРУХОВСЬКИЙ. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Євгена Бруховського було відсторонено в квітні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (хабарництво), та потім ще двічі протягом року.

Суддя розглядав справу щодо стягнення боргу на користь позивача в сумі 10 тисяч доларів. За позитивне рішення, за словами тодішнього прокурора Віктора Шокіна, суддя Євген Бруховський запросив тисячу доларів. Після того як судове засідання відбулося, під час обшуку в кабінеті судді правоохоронці вилучили вказану суму.

В свою чергу Євген Бруховський під час розгляду клопотання на засіданні Комісії заявив, що у всьому винна особиста неприязнь до нього одного з полковників МВС, який працює в обласному центрі. Його слова цитує видання “Закон і бізнес”: “Я дійсно розглядав зазначену вами цивільну справу, і дійсно озвучена вами сума була вилучена з мого кабінету. Усі інші викладені факти не відповідають дійсності. Справа, так само як і цивільний позов, який став приводом для цього показового провадження, сфабрикована правоохоронцями і є не чим іншим, як провокацією”, – сказав суддя.

Євген Бруховський продовжує працювати та розглядати справи.

СУДДЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ МІСТА КИЄВА АЛЛА ПРИГУНОВА. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Програма Наші Гроші, ZIK

Програма Наші Гроші, ZIK

Алла Пригунова відсторонена в травні 2015 року за підозрою у шахрайстві, зловживанні владою чи службовим становищем та пропозицією хабара службовій особі.

Як повідомляють “Наші гроші”, в результаті досудового розслідування з’ясовано, що адвокат підбурив свого клієнта дати суддям, що розглядали його справу, хабар в 20 тисяч доларів за позитивне рішення в розгляді справи. Серед тих суддів також була і Алла Пригунова.

Попередньо прес-центр СБУ заявила, що співробітники СБУ зафіксували отримання цим суддею через адвоката 7 тисяч доларів США за винесення рішення у господарській справі про банкрутство підприємства та стягнення заборгованості. У іншому епізоді за 22 тисячі доларів США на користь клієнта було визнано недійсним право власності державної установи на земельну ділянку.

В свою чергу суддя переконує, що вказана справа пов’язана з її позицією щодо судді Вищого господарського суду Артура Ємельянова (на його рахунках знайшли 13 мільйонів франків), якого вона звинуватила у тиску та погрозах на свою адресу.

В квітні 2016 року справа була передана до суду.

Наразі Алла Пригунова продовжує працювати в суді і розглядати справи.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ЛЮБОВ ПЕРЕПЕЛЮК. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

271016_15Суддя Любов Перепелюк була відсторонена рішенням Вищої кваліфікаційної комісії лише в жовтні 2015 року, незважаючи на те, що клопотання було ще в квітні, за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 368 Кримінального кодексу України (хабарництво).

Як повідомляв прес-центр СБУ, тодішня заступниця голови Апеляційного суду Чернівецької області вимагала 15 тисяч доларів США від колеги – судді районного суду, який обвинувачувався у винесенні завідомо неправосудного рішення. Правоохоронці затримали суддю апеляційного суду у службовому кабінеті під час одержання частини хабара – 5 тисяч доларів США.

ЗМІ повідомляли про тяганини, пов’язані і з відстроненням, і скеруванням до суду справи, її розгляду.

Наразі справа слухається в суді. В той самий час, Любов Перепелюк продовжує працювати в апеляційному суді і розглядати справи.

СУДДЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПАВЛО МЕДЕНЦЕВ. ЗВІЛЬНЕНО ЗА ПРОГУЛИ

Фото Novostiua.org

Фото Novostiua.org

Павла Меденцева було відсторонено у червні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.368 Кримінального кодексу України (хабарництво).

Це один з найбільших хабарів – півмільйона гривень, на якому погорів суддя господарського суду ще 1 квітня 2014 року. Про це свого часу повідомив Арсен Аваков. Затримали одеського суддю при одержанні одного з трьох траншей хабара, який він вимагав від одного з приватних підприємств (гроші вимагались у директора ПП “Смартком” за обумовлений підсумок судового спору з СК “Гарантія” про стягнення страхової виплати в розмірі 2,3 млн гривень).

Окрім цієї справи, ЗМІ повідомляли, що він визнав законною забудову майже гектара землі в “Отраді” – елітному районі Одеси, а також стягненням з міста 321 мільйона гривень на користь ТОВ “Інфоксводоканалу” в якості відшкодування збитків компанії, які виникли в 2008-2010 роках.

У травні 2015 року суддя зник, його було оголошено у всеукраїнський розшук, у червні 2015 року Верховна Рада дала дозвіл на його арешт, а в січні 2016 року дане кримінальне провадження було передано до НАБУ.

Ще в серпні 2016 року суддя вимагав від свого роботодавця надати йому відпустку по догляду за дитиною. Заяву він подав відразу після того, як був спійманий на хабарі.

16 вересня 2016 року президент підписав укази про звільнення низки суддів у судах різних інстанцій. Двоє з них звільнені за порушення присяги судді. Одним з них є суддя Павло Меденцев. В президентському указі йдеться, що “з 8 квітня 2014 року до цього часу без поважних причин тривалий час (327 робочих днів) не з’являється на робочому місці та не здійснює правосуддя, без пояснення причини неявки на роботу та без повідомлення про місце перебування. Таким чином, суддя Меденцев не дотримався морально-етичних принципів поведінки судді, вчинив дії, які порочать звання судді та принижують авторитет судової влади, що є порушенням присяги”.

До речі, цим же указом звільнено “героя” 2014 року, якого двічі ловили на хабарі, а саме – суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Анатолія Іванова. Але звільнено його не у зв’язку з набранням чинності обвинувального вироку, а у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено.

СУДДЯ ЮЖНОГО МІСЬКОГО СУДУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗЕМФІРА АСАНОВА. НЕМАЄ В ПЕРЕЛІКУ СУДДІВ

271016_13Земфіра Асанова була відсторонена в липні 2015 року за підозрою у хабарництві (ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України).

Як повідомляла Думская, 30 квітня 2015 року співробітники СБУ затримали заступника голови Южного міського суду під час отримання хабара. Затримана за посередництва судді Суворовського районного суду Одеси вимагала і отримала від позивача неправомірну винагороду в розмірі 5 тисяч доларів за позитивне рішення в цивільній справі щодо дитини.

До речі, в 2011 році щодо вказаної судді вже було відкрите дисциплінарне провадження.

Земфіри Асанової немає в переліку суддів. Рішення про її подальше відсторонення, звільнення відсутні. Відомо тільки, що в червні 2016 року справу суддів було передано на розгляд в Березанський райсуд Миколаївської області.

СУДДЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ МІСТА КИЄВА АНТОН ЧЕРНУШЕНКО. В СПИСКАХ СУДДІВ Є, АЛЕ ПЕРЕХОВУЄТЬСЯ

24today.net

24today.net

Відсторонено в липні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 376-1 (незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду) та ч. 2 ст. 375 (постановлення суддею завідомо неправосудних судових рішень) Кримінального кодексу України.

Син голови апеляційного суду міста Київа Антона Чернушенка упродовж січня 2013 – червня 2015 років зі свого мобільного телефону надсилав SMS-повідомлення батькові із вказівками щодо прийняття рішення у справах, які перебувають на розгляді у вказаному суді, йшлось в повідомленні Генпрокуратури. Надалі Антон Чернушенко вчиняв втручання в автоматизовану систему документообігу суду “АСЕД Апеляція” з метою штучного розподілу справ та визначення себе головуючим чи суддею у складі колегії, яка розглядає вказану справу, щоб мати змогу постановляти завідомо неправосудні рішення (ухвали).

Сина спершу затримали і посадили у СІЗО, але 8 липня 2015 року випустили під заставу у 6 мільйонів гривень. Цікаво, що Дмитро Чернушенко в 2016 році намагався влаштуватись на посаду судді Фастівського міськрайонного суду Київської області. Але Вища рада юстиції відмовилась вносити таке подання до Верховної Ради України.

Варто передивитись відео, як проходив обшук в кабінеті у судді Антона Чернушенка.

Одразу після обшуку суддівський колектив (56 підписів) поскаржився до Ради суддів на дії працівників ГПУ, вказавши, що “вважає неприпустимим проведення слідчих дій у подібний спосіб, а самі події, які відбувалися в суді 19-21 червня 2015 року, розцінює як втручання в діяльність суддів”. Рада суддів навіть створила робочу групу з цього питання.

Наразі Антон Чернушенко переховується. 8 липня 2015 року Генеральна прокуратура України оголосила екс-голову Апеляційного суду міста Києва Антона Чернушенка у всеукраїнський розшук.

Також в ЗМІ була інформація, що Антон Чернушенко є офіцером ФСБ Російської Федерації.

В квітні 2016 року Вищою радою юстиції було внесено подання до Верховної Ради України щодо звільнення в тому числі Антона Чернушенка з посади.

Антон Чернушенко перебуває у списках суддів Апеляційного суду, однак не розглядає справи. Наразі він перебуває в переліку осіб, які переховуються від органів влади. Дата зникнення судді Антона Чернушенка – 10 червні 2015 року.

СУДДЯ СУВОРОВСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ОДЕСИ ІВАН ШЕПІТКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Іван Шепітко був відсторонений на початку жовтня 2015 року за підозрою у хабарництві. Коли наприкінці листопада 2015 року ГПУ звернулась за продовженням терміну відсторонення, Вища кваліфікаційна комісія відмовила.

Прокуратура повідомляла, що у березні цього року підозрюваний вимагав та одержав від представника сторони у цивільній справі про визнання права власності на нерухоме майно неправомірну вигоду у сумі 5500 доларів США. За ці кошти суддя зобов’язувався винести швидке ухвалення судового рішення.

Наразі суддя Іван Шепітко продовжує розглядати справи в суді.

СУДДЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПАВЛО СКУТЕЛЬНИК. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Фото zib.com.ua

Фото zib.com.ua

Клопотання від 10 жовтня 2015 року щодо відсторонення Павла Скутельника за підозрою у хабарництві (ч.4 ст. 368 Кримінального кодексу України) було повернуто ГПУ.

Суддя Павло Скутельник, за версією слідства, вимагав від директора одного із підприємств Міноборони $15 тисяч  за позитивне вирішення її справи в суді. Як стверджує слідство, суддя отримав ці гроші, і наступного дня клопотання директора було задоволено в суді. Слідчі знайшли мічені кошти в будинку Скутельника, а сам він, нібито, зник та був оголошений у розшук.

У свою чергу Павло Скутельник, виступаючи із трибуни Верховної Ради, коли розглядалось питання на дозвіл на арешт судді, заявив, що матеріали справи сфабриковано, а підозру йому не висували. Він запевнив, що не переховувався від слідства та разом із адвокатом із власної ініціативи приходив на допити в ГПУ.

“Підозра мені не вручалася і не оголошувалася. Вказаного злочину я не скоював”, – заявив суддя.

Павло Скутельник надалі є в списках суддів Господарського суду Київської області, але справи у вересні він не розглядав.

СУДДЯ БЕРДЯНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ АНДРІЙ КРАМАРЕНКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

271016_11Андрія Крамаренка рішенням комісії було відсторонено один раз в 2015 році в листопаді.

У вересні 2015 року суддю Бердянського міськрайонного суду Андрія Крамаренка затримали під час отримання другої частини винагороди в розмірі 20 тисяч гривень за “позитивне” судове рішення.

Наші гроші. Запоріжжя” дослідили, що “улітку Пилип Мартинов подав до суду на Євгена Холода, вимагаючи від нього повернути позичені в 2013 році 300 тис. грн і 21 тис. грн. відсотків за користування ними. У серпні 2015-го року справа потрапила до судді Андрія Крамаренка, з яким Мартинов був раніше знайомий. Під час особистої зустрічі в одному з кафе суддя запропонував Мартинову  передати йому 10% (30 тис. грн) від позовної суми для прийняття рішення на його користь і накладення арешту на майно Холода. Протягом місяця Мартинов передав судді 10 тис. грн., а решту 20 тис. грн. мав передати вже після позитивного рішення. Фінальне засідання по справі відбулося 23 вересня, за результатом якого Крамаренко оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повністю задовольнивши позов Мартинова та зобов’язавши стягнути з Євгена Холода 321 тис.грн. Наприкінці робочого дня Мартинов заїхав до суду за Крамаренком на таксі та вони разом приїхали до кафе “Камелот”, в якому Мартинов дістав 20 тис. грн купюрами по 500 гривень та за вказівкою судді поклав їх до солом’яного плетеного кошику для хлібу. Після цього Андрій Крамаренко прикрив гроші серветкою і майже одразу його затримали”.

Суддя вважає ситуацію провокацією хабара, оскільки раніше Мартинов неодноразово звертався до суду з цим же позовом, проте відмовлявся від нього з різних надуманих підстав, поки справа не надійшла до розгляду саме Андрія Крамаренка.

Андрій Крамаренко продовжує працювати і розглядати справи.

СУДДЯ СЄВЄРОДОНЕЦЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ОЛЕНА ГОРБАТЕНКО. ПРОДОВЖУЄ ПРАЦЮВАТИ

Олену Горбатенко було відсторонено в грудні 2015 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (хабарництво) та шість разів в 2016 році.

Як йдеться в повідомленні Української правди, 16 грудня 2015 року детективи НАБУ спіймали на отриманні хабара суддю Сєвєродонецького міського суду Луганської області Олену Горбатенко. За інформацією правоохоронців, суддя через посередників вимагала хабар у розмірі 4 тис. доларів США за звільнення особи від відбування невідбутої частини покарання та зняття арешту з автомобіля. НАБУ підозрює Олену Горбатенко в отриманні $1500 при пособництві заступника прокурора Сєвєродонецька Костянтина Пивоварова.

Наші гроші” інформували, що влітку 2015 року адвокат одного з обвинувачених звернувся до заступника прокурора, щоб той посприяв у винесенні судом м’якого вироку: позбавлення волі захисник просив замінити випробувальним терміном. Також адвокат хотів, щоби прокуратура не оскаржувала рішення першої інстанції. Розгляд справи способом автоматичного розподілу дістався судді Олені Горбатенко. Костянтин Пивоваров зустрівся з нею і запропонував кошти за винесення потрібного рішення. Вона погодилася. Суддя і прокурор домовилися, що сумарний розмір хабара для них обох не повинен бути нижче $6000. Адвокат передав прокурору $5000, а залишок $1000 захисник повинен був віднести прокурору після вступу вироку суду в законну силу. Меншу частину – $1500 доларів – прокурор передав судді, яка 23 жовтня 2015 року засудила підсудних на 5 років в’язниці, і тут же замінила позбавлення волі випробувальним терміном у 3 роки.

У січні 2016 року стало відомо, що суддя Олена Горбатенко має квартиру та банківський рахунок закордоном. Відповідно до документів, суддя купила квартиру в Іспанії. Також у судді знайшлися кошти в банку “Bankia S.A.” (Валенсія, Іспанія). Під час слідчих дій було вилучено 2 тис. євро та 60 100 доларів США, ювелірні вироби. 21 січня 2016 року суд наклав арешт на 3 автомобілі, квартири у Луганську та Сєвєродонецьку. Також у Горбатенко було знайдено та вилучено 37 тисяч доларів США, 2000 євро та багато прикрас із золота. 13 липня 2016 року НАБУ повідомило, що іспанський суд наклав арешт на квартиру та банківський рахунок Олени Горбатенко.

Незважаючи на все вищезазначене, Олена Горбатенко працює в цьому ж суді і розглядає справи.

Таким чином у 2015 році з 23 нових суддів, по яким було подання до Вищої кваліфікаційної комісії щодо відсторонення від посади, тільки п’ять або звільнились самі, або були звільнені. Решта ж продовжують працювати, отримувати зарплатню та судити.

В 2016 році, станом на початок вересня, маємо 56 відсторонень. Це здебільшого “герої” попередніх років, але є й хабарники. Деталі – в наступному матеріалі на CorruptUA.org.

Надія Вірна

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>