Міністерство адвокатури

admin
Фото автора
Фото автора
312 переглядів

Адвокатура – один з головних неурядових інститутів в демократичному суспільстві. Це не державний орган, а самоврядна організація, тому головний принцип роботи адвоката – це об’єктивність. Особливо це актуально в українських реаліях. Адже вижити в системі беззаконності в судах та правоохоронних органах без належної та незалежної юридичної підтримки – майже неможливо.

Та останні 3 роки в адвокатурі України швидше нагадують  боротьбу за організаційні посади та кошти, ніж боротьбу за захист прав адвокатів та громадян. На сьогоднішній день, прихований конфлікт між адвокатами Києва та представниками Національної асоціації адвокатів України (НААУ) переріс у відкритий.

Наприкінці робочого тижня, 7 жовтня, адвокати Києва та Київської області спільно провели акцію протесту під Верховною Радою. Основними гаслами були: «Самоврядування в адвокатурі – фікція?», «Рівність та змагальність в суді», «Адвокат не клієнт», «Право на захист – фікція?», «Без адвокатів депутати сядуть».

Під час мітингу не одноразово звучали звинувачення у перевищені повноважень на ім’я голови НААУ Лідії Ізовітової. Про те, що ж пішло не так в українській адвокатурі, спеціально для CorruptUA.org з’ясовував Андрій Пасічник.

111016_21

Фото автора

5 липня 2012 року тодішній президент Віктор Янукович підписав новий закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Як стверджують самі ж адвокати, на той час це був дійсно прогресивний крок. Адже вперше були прописані гарантії адвокатської діяльності та права адвоката, а головне – була  закріплена реальна можливість формувати свої органи самоврядування.

Відповідно до нового закону найвищим органом адвокатського самоврядування є НААУ, яка формується на всеукраїнському з’їзді адвокатів. Майже одразу після прийняття закону, 17 листопада 2012 року, головою НААУ було обрано Лідію Ізовітову. Тоді, у 2012 році її головним конкурентом був Володимир Висоцький. Та у боротьбі за посаду голови більшість адвокатів підтримали саме Лідію Ізовітову. За словами адвоката Андрія Мамалиги, багато хто пов’язує успіх Ізовітової з її зв’язками з тодішнім регіоналом, керівником Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента Андрієм Портновим.

Серед її прихильників в той час були і київські адвокати. «В той час ми підтримали її тому що вибору як такого не було, – розповідає голова Ради адвокатів Києва Інна Рафальська. – У нас був Висоцький, який до цього два строки поспіль очолював Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію і особливими досягненнями не виділявся. Тому адвокати не захотіли продовження цієї боротьби між Висоцьким та Ізовітовою. І так як Лідія Павлівна прийшла вже з готовим планом своєї діяльності – підтримали саме її. Більше того, тоді ми ще не розуміли важливість посади Голови НААУ…».

Інна Рафальська

Інна Рафальська. Фото автора

Та одразу після виборів ситуація швидко почала змінюватися. Після з’їзду щодо тих, хто був проти Ізовітової почали застосовуватися санкції, для декого навіть максимальні – втрата можливості займатися адвокатською діяльністю. Для прикладу, 10 вересня 2015 року кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Київської області постановила рішення позбавити Вишневського Андрія права на зайняття адвокатською діяльністю. Майже одразу це рішення було опубліковано на сайті НААУ. Саме Андрій Вишневський публічно критикував усе керівництво НААУ, звинувачуючи їх в непрофесіоналізмі та корумпованості.

Такі дії дискредитували нове керівництво і почалися конфлікти між центром і регіонами, особливо Радою адвокатів міста Київ, як однієї з найчисленнішої адвокатської спільноти в Україні, яка нараховує майже 6 тис. адвокатів. Дійсно, з того часу кожен з’їзд адвокатів перетворювався на справжні силові протистояння. Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва Валентина Рудакова відзначає, «що на з’їзді в Мукачеве вперше не допустили…самих адвокатів. Не зареєстрували делегатів від Києва, Полтави та деяких інших регіонів. Хоча за законом кожен адвокат може прийти на з’їзд і просто послухати».

Адвокат Леся Дубчак пов’язує такі дії керівництва НААУ з тим, що київська делегація була уповноважена винести питання про недовіру Ізовітовій Лідії. Але це питання навіть не внесли в порядок денний. Натомість на цьому ж з’їзді було обрано члена Вищої Ради Юстиції – одіозного Павла Гречківського, якого в вересні 2016 року спіймали на спробі вимагання хабаря у розмірі 500 тис. доларів.

Павло Гречківський. Фото unian.ua

Павло Гречківський. Фото unian.ua

Загалом, як зазначають активісти та адвокати: органи адвокатського самоврядування, які згідно до закону мають захищати інтереси та права адвокатів просто почали свою війну за розподіл посад та адвокатських грошей.

Так, зокрема, Інна Рафальська відзначає, що НААУ відмовляється звітувати перед регіональними осередками за витрачені кошті. Існують проблеми і з веденням реєстру адвокатів. Адже з нього то з’являються то зникають адвокати. Таких дрібних проблем безліч і це безумовно впливає на атмосферу серед усіх адвокатів.

Окремо слід відзначити останній відомий скандал, пов’язаний з конференцією адвокатів міста Києва. Згідно до закону 2012 року право ініціювати конференцію регіону належить Раді адвокатів України (яку теж очолює Лідія Ізовітова).

6 серпня 2016 року – на вимогу НААУ київські адвокати зібралися у будинку Кіно. До участі в конференції зареєструвались та отримали мандати 170 з 195 обраних на зборах адвокатів міста Києва делегатів. Всі питання прядку денного були розглянуті, і «вирішено звернутись до Служби безпеки України  у зв’язку з діями окремих посадових осіб Ради адвокатів України, організаційного комітету, призначеного розпорядженням Голови Ради адвокатів України Ізовітовою Л.П., спрямованими на підрив основ правової системи України, авторитету адвокатури України в  особливо важливий період проведення Судової реформи та реформування суміжних інститутів». Та Рада адвокатів України на чолі з Ізовітовою визнала відсутність статусу конференції  на зібранні адвокатів м. Києва (хоча таке право має тільки суд). У зв’язку з цим у роботі конференції було оголошено  перерву до 10 вересня.

10 вересня – робота продовжилася, щоправда без київських делегатів, як повідомляє адвокат Леся Дубчак. «На даному зібранні не було потрібної кількості делегатів – тому рішення цієї конференції є незаконними».

Конференція 10 вересня. Фото з kmkdka.com

Конференція 10 вересня. Фото з kmkdka.com

Та найцікавіша, третя частина цього дійства відбулася в День юриста, 8 жовтня, Конференція повністю переобрала склад Ради адвокатів міста Києва, а головою замість Інни Рафальської було обрано Петра Рябенка. Також було обрано і нового представника київських адвокатів до Ради адвокатів України. Ним став Ігор Черезов.

Таким чином в Києві фактично існує двоєвладдя, адже більшість столичних адвокатів не визнають «новообраних», яких однак вже підтримала Національна асоціація адвокатів України на чолі з Лідією Ізовітовою. Натомість більшість продовжує визнавати головою РАмК Інну Рафальську.

Ця історія свідчить про бажання Голови НААУ заблокувати роботу київського осередку, відзначає адвокат Леся Дубчак. І задля досягнення цієї мети Ізовітова нехтує і законом і мораллю. «Так, зокрема, була створена тимчасова спеціальна комісія з перевірки Ради адвокатів міста Києва, діяльність якої не регламентована Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». «Вони просто прийшли, і почали вимагати в 5 денний термін надати копії всіх наших справ з 2012 року. Ми пояснювали що це фізично неможливо. Тому можна сказати що перевірка не проводилася. Однак це не завадило «слідчим» скласти висновок, який до речі нам не показали, про те що ми порушуємо закон», – відзначає Леся Дубчак.

Лідія Ізовітова, голова НААУ та РАУ. Фото unba.org.ua

Лідія Ізовітова, голова НААУ та РАУ. Фото unba.org.ua

Лідія Ізовітова – людина з величезним досвідом та цікавою біографією. Їй вдалося працювати майже за усіх президентів. Починаючи з 1998 року вона була членом Вищої Ради юстиції. У 2007 році обрана головою ВРЮ. З 2010 року – заступник голови ВРЮ. З 16 травня 2013 року обрана секретарем секції ВРЮ з питань призначень та звільнення суддів. Такий стаж роботи мав би допомогти Лідії Павлівни перетворити адвокатське самоврядування на справжню злагоджену систему. Та схоже все сталося навпаки.

Та все ж, добра система та, яка працює злагоджено при будь-яких її головах. Як зазначають адвокати, закон 2012 року вже давно втратив актуальність. З самоврядної адвокатської системи намагаються побудувати централізований механізм, що звичайно є неприпустимим. Тому, саме недосконалість закону і привела в певній мірі до кризи в сучасній український адвокатурі. У зв’язку із цим і почав розроблятися новий проект закону про адвокатуру, який має розглядатися у Верховній Раді у листопаді цього року.

Основними його відмінностями є те, що по-перше, голова НААУ обирається на 2 роки і не може бути на цій посаді більше ніж 2 терміни. На сайті НААУ та Ради адвокатів регіону кожного року оприлюднюється фінансова звітність. Квота представництва, порядок висування та обрання делегатів конференції адвокатів регіону, затверджуються  відповідною радою адвокатів регіону. Також, важливою є заборона кооптації членів органів самоврядування. Згідно до старого закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Голова НААУ обирається раз в 5 років, тому в наступному 2017 році очікується переобрання Лідії Ізовітової. Адже її 5-річний термін добігає кінця.

Все ж, чи вдасться Ізовітовій залишитися на своїй посаді після 2017 року – сказати важко. Однак очевидним є одне. З боку політичних еліт інтерес до суб’єктів, що делегують своїх представників до новоствореної Вищої ради правосуддя (ВРП) – є величезним. Відповідно до прийнятих 2 червня 2016 року змін до Конституції (щодо правосуддя) саме ВРП (замість Вищої ради юстиції) стала ключовим органом в судовій системі. Тепер до її повноважень належить: вносити подання про призначення судді на посаду; ухвалювати рішення про звільнення судді з посади; надавати згоду на затримання судді чи утримання його під вартою; ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя та інше.

Відповідно до нового закону, всеукраїнський з’їзд адвокатів делегує 2 своїх представники до Вищої ради правосуддя. Тому без сумніву, вплив на вищий орган адвокатського самоврядування шукатимуть як пропрезедентські сили, так і їхні опоненти. Адже для президента Петра Порошенка, який публічно «провадить» судову реформу, втрата з-під свого контролю Вищої ради правосуддя є неприпустимою.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>