Культурний спадок шевченкознавця в обмін на неіснуючу квартиру: волинська афера

290316_04
273 переглядів

У не такому вже далекому 2006-му році волинські чиновники започаткували нібито корисну справу – за спадок шевченкознавця Миколи Куделі пообіцяли квартиру його родичам. Для цього уклали угоду. В ній фігурувало три сторони: родичі Миколи Куделі, Волинська облдержадміністрація в особі голови Володимира Бондаря та Волинський краєзнавчий музей, до якого переходило на зберігання культурне майно.

ДОВІДКА: Микола Куделя – відомий в Україні збирач Шевченкіани, політв’язень, організатор музею-світлиці Кобзаря у рідному селі. Автор автобіографічних книг «Кобзар у моєму житті» (1998 р.), «Під мурами Луцької тюрми» (2001 р.), «Пекло Колими» (2002 р.). Після смерті 8 тисяч експонатів Шевченкіани, зібраних Миколою Куделею передано до Волинського обласного краєзнавчого музею.

У 1995 році була заснована обласна премія імені Миколи Куделі, яка присуджується за просвітницьку, пошукову, краєзнавчу роботу, популяризацію досягнень національної культури шляхом створення книжкових, музейних зібрань, колекцій, організації заходів із вшанування життя і творчості видатних діячів культури.

Ідею щодо обміну культурного спадку на житло для родичів підтримали і депутати. Сесія обласної ради у тому ж 2006 році два рази виділяє кошти на придбання житла для спадкоємців. Перший раз виділили 40 тисяч гривень, а наступного разу – 100 000 гривень, потім додатково виділили ще 19 338 гривень. Тож загалом на придбання квартири виділили 159 338 гривень

Не відкладаючи у довгий ящик, зразу ж вручили акт прийому передачі незавершеного однокімнатного житла правнучці Миколи Куделі Марії Філонюк.

І все би мало бути добре, от тільки…

290316_01

Акт-прийому передачі на квартиру, якої ще немає

ГРОШІ – У КОТЛОВАН

Вручаючи цей документ, чиновники обманули жінку, що у квартиру вже практично можна заселятись. Коли ж пані Марія завітала за адресою, то побачила лише котловани.

Оскільки розпорядником коштів у той час було Управління капітального будівництва та житлово-комунального господарства ОДА, то жінка пішла туди. Тодішній начальник Антон Кривицький запевнив її, що будинок добудують. З того часу для спадкоємців краєзнавця розпочалися справжні ходіння по муках.

Марія Філонюк назбирала гору паперів та відписок, але обіцяного житла так і не отримала й досі. Як свідчить акт прийому-передачі гроші на квартиру перерахували ЗАТ «Західпромбуд». Через деякий час жінка дізналася, що ця будівельна фірма збанкрутувала. І повідомили їй про це не чиновники, а звичайні лучани, які вклали гроші у будівництво цього житла.

За бюджетні кошти профінансували купівлю квартири у повному обсязі. Але це жінці сказали, що заплатили за квартиру, насправді ж у документах зазначено – фірма отримала кошти «за дольову участь у будівництві будинку».

290316_02

Замість придбати готову квартиру, хай і на вторинному ринку житла, чиновники перерахували за ймовірність отримання квартири. Фактично це інвестиція. Коли не перераховуєш кошти за готовий товар, а вкладаєш кошти з можливістю отримати на них товар в майбутньому. Але така можливість НЕ гарантована.

ВОЛИНСЬКИЙ «ЕЛІТА-ЦЕНТР» ТА ЧИНОВНИЦЬКІ ВІДМОВКИ

Як сталося, що бюджетні гроші витратили не на готову квартиру, а саме в такий спосіб? І чому їх перерахували саме цій фірмі, яка невдовзі збанкрутувала?

Чиновники відповіді не дають. Повідомляють лишень, що тендерна документація щодо цих торгів знищена відповідно до Закону «Про здійснення державних закупівель» як така, що втратила практичне значення та науково-історичну цінність.

Поміж тим, відомий місцевий будівельник Віктор Чорнуха, який часто виграє тендери на будівництво, назвав цю фірму місцевим «Еліта центром»:

«У нас в обласному центрі вже є три фірми типу київського «Еліта-центр». Можу їх назвати. «Західпромбуд» залишив бетонні каркаси. Люди 5 років не можуть отримати квартири. Коли у нас коштувало житло 6 тисяч, там продавали по 5.500 . Ну, дешевше ж. І що? Забудьте про житло, це просто «кидок», і я знав це наперед».

Отож, бюджетні кошти зарили у котловани, але відповідальності за це ніхто не поніс. Тодішній начальник управління містобудування, архітектури та ЖКГ Волинської ОДА Антон Кривицький каже, що ця фірма відповідала умовам тендеру і запевняє, що будинок добудовують і жінка отримає своє житло.

– Марії Філонюк вручили акт на отримання квартири, вона пішла в той будинок, але там квартири не було, були котловани. Які дії зробили ви як начальник управління?

– Ну будинок зараз добудовується, вона квартиру отримає там. Я від тої справи зараз далекий, але той будинок був заморожений під час кризи, а зараз його закінчують. І там їй квартира є.

– Ви були розпорядником бюджетних коштів – як трапилось що гроші потрапили до фірми, яка почала банкрутувати?

– Вона почала пізніше банкрутувати. Вона офіційно виграла тендер і я ще «возмущався», що ми могли купити цю квартиру може трохи дорожче у «Луцьксантехмонтаж», але вони виграли тендер і нічого зробити не можна було. Згідно документації, згідно конкурсу ми мусили мати справу із нею.

Тоді офіційно вони взяли участь в тендері, надали документацію, все було згідно чинного законодавства. Тут нічого не зробиш, справа така, що ніхто не «підтягував» цю фірму, ніхто з нею не мав ніяких контактів.

– Підкажіть, чи могли ви вжити якісь дії, коли пані Філонюк звернулась до вас і повідомила, що там немає будинку?

– Ну там друга черга була. Друга черга зараз теж будується. І вона отримає квартиру.

– У 2006 році у грудні жінці вручили акт і сказали що можна заселятись, а там котлован.

– Ну я того не знаю, куди вона ходила. Де вона котловани бачила.

– Вона пішла за адресою того будинку, в якому була вказана в акті квартира. На акті стоїть підпис ваш та пана Кротюка, керівника фірми-забудовника.

– Я не знаю куди вона ходила. Ну будинок будувався і в тому будинку продавались квартири. І купили ту квартиру згідно тендеру, в якому взяв участь цей Кротюк. Перевіряли цю справу і ОБХСС (радянська назва міліцейського відділ боротьби з економічними злочинами – ред.) і всі інші. Ніяких порушень не було.

– Чи була можливість розірвати тендерну угоду з цією фірмою?

– Розірвати тендер? А як він гроші повернув би? Він би гроші не повернув. А через років п’ять за ці гроші вже не було б можливості купити квартиру. Тому було прийнято рішення – добудовувати будинок і в тому будинку вона отримає квартиру. Ну так получилось, неприємний факт але що зробиш.

БАНКРУТ ІЗ ЛЮДСЬКИМИ МІЛЬЙОНАМИ

Будівництво будинку, в якому чиновники придбали квартиру рухалось дуже повільно. Голова кооперативу ошуканих покупців житла Руслана Мальська згадує, що вклала гроші у квартиру, яку обіцяло збудувати «Західпромбуд», ще у 2005 році. Однак, початок будівництва затягувався, а власники знаходили різні причини для цього. Деякі люди навіть забирали свої вкладення або ж укладали окремі угоди із фірмою. А до 2008 року ЗАТ «Західпромбуд» назбирало із вкладників 29 мільйонів гривень і у 2009 році вкладники почули про банкрутство фірми.

За даними Єдиного державного реєстру ЗАТ «Західпромбуд» має статутний капітал 397 404 гривень, основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Також крім керівника тут є посада ліквідатора або ж голови комісії з припинення – Темчишин Володимир Петрович.

За цією фірмою тягнеться цілий шлейф судових справ, які розглядав Господарський суд Волині. Вони почались із 2009 року – Господарський суд Волині розглядає справу про банкрутство «Західпромбуду» за заявою розпорядника майна Темчишина В. П. та підприємства іноземного інвестора «Гран-інвест».

Із сайту SMIDA стало відомо, що у липні 2007 року ЗАТ «Західпромбуд» реорганізувалось у ТзОВ. Крім того, у 2009 році на ЗАТ «Західпромбуд» накладають штраф 17 тисяч гривень за порушення на ринку цінних паперів. У повідомленні про порушення чітко вказано, що ЗАТ було проінформоване та попереджене, однак порушень не усунуло.

Протягом кількох днів ми намагались додзвонитись до керівництва фірми «Західпромбуд» за різними номерами, але слухавку ніхто не брав.

ЧИНОВНИЦЬКІ ОБІЦЯНКИ

Спадкоємиці краєзнавця все таки вдалося звернути увагу на квартирну проблему.

– Я кожен раз потрапляла до нового губернатора чи заступника, вони так швидко мінялись, і кожен все обіцяв, – розповідає пані Марія. – Потім вони почали мене уникати, мене не записували на прийом, а роки минали. Одного разу вранці під будинком адміністрації дочекалась коли йшов на роботу Борис Клімчук. Він мені нагрубив, але допоміг. Він знову підняв це питання і у 2014 році на цю квартиру знову виділили 388,5 тисяч гривень. Але далі справа не зрушила з місця. Зараз чиновники пояснюють що ці кошти не були використані.

Пані Марія ще й досі не може зясувати – де ж все таки обіцяна та оплачена квартира? Голова ОДА Володимир Гунчик у черговій відповіді повідомив їй що питаня на контролі, площа вказаної квартири вже збільшена і очікується завершення будівництва до кінця 2015 року (спілкувалися у 2015 році – ред.).

А службовці, обов’язком яких є служіння громаді, вже не хочуть записувати Марію на прийом і навіть радять більше не звертатись і не писати листів Володимиру Гунчику, бо мовляв, він розсердиться і «зовсім нічого не дасть».

Тим часом ошукані вкладники збанкрутованої будівельної фірми об`єднались у кооператив і самостійно добудовують будинок. Голова кооперативу Руслана Мальська повідомила, що квартира, яку ОДА пропонувало для жінки є, лишень потрібно доплатити частину коштів для її завершення.

Натомість чиновники про цю справу мовчать. Виконувач обов’язків начальника управління капітального будівництва Лілія Павлова навідріз відмовилась спілкуватись із журналістом на цю тему. Порадила писати запити. А у відповіді на запит все лаконічно і алогічно: коштів не вистачає, але спадкоємиця отримає квартиру до кінця року, а загалом з питаннями звертайтесь до обслуговуючого кооперативу:

290316_03

Однак і тут інформація від чиновників виявилась неправдивою. Голова обслуговуючого кооперативу каже, що вартість квадратного метра житла в їхньому будинку становить 12 тисяч гривень і навіть дешевше, в той час як чиновники вказують – 14 тисяч 500 гривень. Крім того, за словами пані Мальської, до кооперативу з пропозицією доплати за вказану квартиру чиновники поки що не звертались.

Оскільки чиновники приховують від правнучки шевченкознавця будь-яку інформацію щодо цієї справи, та ще й просять щоб не зверталась із цим питанням – жінка звернулась до суду із позовом про відшкодування шкоди, завданої бездіяльністю органу виконавчої влади. У судовому позові вона просить стягнути із Волинської облдержадміністрації суму середньої вартості однокімнатної квартири.

КОРУПЦІЯ ЧИ НЕПРОФЕСІЙНІСТЬ ЧИНОВНИКІВ – ЮРИСТИ

Юрист Центру протидії корупції Денис Свириденко вважає, що в цій ситуації чиновники Волинської ОДА показали свою непрофесійність. Адже вони мали вимагати від забудовника виконання умов договору. Однак цього не зробили.

– Якщо це було передбачено місцевим бюджетом, було рішення обласної ради, то таку закупівлю могли провести на виконання угоди, укладеної між трьома сторонами в обмін за спадок шевченкознавця, – пояснює Денис Свириденко. – Якщо вказаний договір дольової участі був укладений за результатами тендеру, де замовником виступало ОДА, то вона мала можливість і повинна була прописувати комфортні для себе та превентивні в цілому умови в договорі, зокрема звісно не допускати повної попередньої оплати (а наприклад частинами за результатами виконання етапів робіт).

– Оскільки цього зроблено не було, а також те, що начебто тендерну документацію знищили, говорить про непрозорі схеми внаслідок закупівлі цих послуг, адже очевидно, що документація не може знищуватися як мінімум до повного виконання договору, – каже юрист.

Також мабуть тому і не спрацював претензійно-позовний відділ юридичного управління ОДА, адже в договорі було прописані чіткі строки виконання робіт, були і штрафні санкції за порушення строків будівництва. Під час суду можна було просити розірвати договір, повернути сплачені кошти, просити накласти арешт на рахунки забудовника, щоб він не вивів кошти до афілійованих структур. Крім того, чиновники ОДА могли і повинні були написати заяву про злочин (шахрайство), вчинене забудовником. Тому важко сказати що тут конкретно – корупційні домовленості між ОДА і забудовником чи просто непрофесійність чиновників, хоча мабуть і перше, і друге.

Сама процедура дольової участі у будівництві ускладнена тим, що досі немає базового окремого закону про це, діють норми Закону «Про інвестиційну діяльність», Цивільного кодексу, частково Земельного кодексу. Сама природа договору є змішана, судова практика з цих спорів доволі різниться. Дуже важливо грамотно прописувати договір.

Юрист Олександр Бурмагін вважає, що у цій ситуації ОДА мала б укласти тристоронню угоду, де мала б бути представлена третя сторона – особа яка повинна отримати житло.

– На підставі рішення обласної ради, в рамках певного бюджету і статті ОДА може фінансувати будівництво або придбання житла, але точно не за двосторонньою угодою і з набуттям собі права власності, – пояснює юрист. – Тобто, це могла бути тристороння угода (знов таки на підставі рішення обласної ради, в межах статті бюджету і програми відповідної) і вигодонабувач була б фізична особа. А так, виходить, що вони собі купили квартиру а потім подарували фізичній особі? На якій підставі? Державна власність може переходити до інших осіб в порядку передбаченому законом, а закон не дозволяє ось таких подарунків. Тобто, реалізовано це неправильно.

– Ще інша річ або нюанс, який треба враховувати, – нагадує Олександр Бурмагін, – Що реального права власності вони не набули і реально нічого не передали (подарували). Тому, вони реального дарування державної власності (квартири, яку вони за договором мали б взяти тоді на баланс собі) не вчинили.

Юрист Денис Свиреденко радить родичам Куделі почати процедуру відповідальності ОДА за невиконання угоди в обмін за спадок шевченкознавця, та вимагати повернення спадку, компенсації втрат.

Валентина Куць
спеціально для
СorruptUA.org

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>