Суддівська відкритість: рівненські журналісти продовжують боротися зі штучною перешкодою до суддівських зборів

admin
Голова Господарського суду Рівненської області Вадим Торчинюк, який перешкоджав журналістам, і що стало предметом позову
Голова Господарського суду Рівненської області Вадим Торчинюк, який перешкоджав журналістам, і що стало предметом позову
131 переглядів

Попри гарантовану законами відкритість і доступність інформації, прозорість діяльності слуг народу – державні органи продовжують всіляко перешкоджати представникам українських медіа у здійснені їх роботи. Тому журналісти вимушені знову і знову відстоювати свої права у суді. Цього разу суддям особливо складно, бо відповідачі – їхні колеги. Про це повідомляє Дмитро Бондар, Рівненське агентство журналістських розслідувань спеціально для СorruptUA.org.

2 квітня Господарський суд Рівненської області обирав голову. На збори суддів намагалися потрапити журналісти видання «Четверта влада», проте зробити це їм не вдалося. Бо ж судді були проти того, щоб їх знімали на відео. А тому прийняли рішення «присутність дозволити, а відео зйомку заборонити».

У результаті журналіста разом з оператором так і не впустили до конференц-залу, де відбувався захід. Двері прямо перед носом представниківЗМІ зачинив особисто голова суду Вадим Торчинюк.

Міліція, яку тоді викликали журналісти, не побачила у діях суду нічого незаконного, так само вчинила й прокуратура. Детальніше про відповіді правоохоронних органів вже писали на CorruptUA.org.

В результаті журналісти були вимушені судитися із суддею.

Позов розглядала суддя Окружного адміністративного суду Рівненської області Людмила Жуковська. Ні голова суду, ні будь хто з представників відповідачів на суд не з’явилися. Натомість подали свої заперечення.

Суддя Рівненського окружного адмінсуду Людмила Жуковська

Суддя Рівненського окружного адмінсуду Людмила Жуковська

З-поміж іншого, юристи Господарського суду, вважають, що на зборах суддів публічна інформація могла бути створена тільки після закінчення заходу, тобто вже у зафіксованому протоколом вигляді.

«Відтак особа повинна мати безперешкодний доступ до вже створеної публічної інформації, котра наявна в розпорядженні суб’єкта владних повноважень (тобто до реально існуючої інформації, зафіксованої в певних речах матеріального світу, зокрема в документах), фіксація ж особою самого процесу появи нової інформації, зокрема, створення певного носія інформації (як-то фіксування процесу прийняття управлінського рішення) нормами загаданого закону не передбачена», – йдеться у запереченні Господарського суду.

Абсурдність такої тези полягає у тому, що у статті 4 Закону «Про доступ до публічної інформації» прямо зазначено наступне:

«Право на доступ до публічної інформації гарантується:[…]доступом до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством».

Це не єдина суперечність позиції господарського суду із чинним законодавством. Та, не зважаючи на це, суддя Людмила Жуковська, яка розглядала справу, стала на бік своїх колег. Суддя відмовила у задоволенні позову, посилаючись, зокрема, й на наведені аргументи.

Отож у боротьбі за право на інформацію, та власне, на вільне, безперешкодне виконання своїх обов’язків журналісти видання «Четверта влада» подали в апеляцію.

Юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко

Юристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко

Юридичний супровід у справі здійснює юрист Інституту розвитку регіональної преси Людмила Опришко, яка має значний досвід у справах про порушення прав журналістів та ЗМІ, зокрема й у Європейському суді з прав людини.

– Вищий адміністративний, Вищий спеціальний, Верховний суд та й більшість місцевих судів у своїх положеннях «Про порядок доступу до публічної інформації» передбачили, що доступ гарантується, зокрема, й доступом до судових засідань, – каже Людмила Опришко. – В такому випадку, це прямо суперечить тому, що наводить Господарський суд.

Тобто на судових засіданнях немає створеної і зафіксованої інформації. Тому ми маємо повне право стверджувати, що право на інформацію забезпечується, в даному випадку, доступом до відкритого засідання органу суддівського самоврядування – зборів суддів, – додає пані Людмила.

8 вересня о 10.00 за головуванням судді Богдана Моніча апеляційну скаргу розглядатиме Житомирський адміністративний апеляційний.

– Я не знаю, чи виграємо ми цю справу в апеляційній інстанції, – каже пані Опришко. – Але при негативному для нас рішенні ми обов’язково подамо заяву до Вищого адміністративного суду. Якщо ж ми не зможемо відстояти свої права в Українських судах, ми звертатимемося до Європейського суду з прав людини. Тому що в даному випадку державні органи створили штучні перешкоди у доступі до відкритої публічної інформації і є підстави вважати, що було порушено статтю 10 Європейської конвенції.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>