Як у Світловодську розпилювали «Адольфа Гітлера» і Леніна

admin
Фото gre4ka.info
Фото gre4ka.info
203 переглядів

Теплохід «Адольф Гітлер» побудований у 1936 році на судноверфі м. Лінц (Німеччина). Він дістався Україні після перемоги у другій світовій війні у вигляді репарації. Після капітального ремонту на Київському судноремонтному заводі у 1953 році став до роботи на Дніпрі під назвою «Крим» у складі Дніпровського річкового пароплавства.

Списали його після навігації 1974 року. Судно, довжиною 63 метри, шириною вісім з чвертю, мало сталевий клепаний корпус з круппівського металу завтовшки 8-12 мм та два двигуни внутрішнього згоряння виробництва «SKODA». Після виведення з експлуатації Дніпровське пароплавство подарувало теплохід Світловодському клубу юних моряків.

Восени минулого року «Крим» разом з іншим теплоходом – «Метеор», розпиляли на металолом і вивезли. Скільки коштів отримано від цієї оборудки та куди вони пішли – чіткої відповіді на ці питання громдськість міста добитися не може.

Коли знайомишся із документами, які стосуються цієї справи, впадає в око розбіжність: у рішенні сесії Світловодської міської ради, прийнятому ще п’ять років тому, йдеться про баржі, які передаються з балансу управління освіти на баланс управління житлово-комунального управління і які дозволяється здати на брухт. Минулого ж року на брухт здано теплоходи «Крим» і «Метеор», які вірою і правдою служили Світловодській школі юних моряків більше чверті століття.

Ця школа мала добру славу і була однією з кращих в Україні. Михайло Касьянов, який очолював цю школу у кінці 90-их на початку 2000-их, розповідає:

– Клуб по крихтах створювали цілі покоління ентузіастів – військові та цивільні моряки-річковики, справжні патріоти нашого міста та країни. Сотні його вихованців зв’язали своє життя з морською сферою, отримали військово-морську та цивільну освіту в кращих навчальних закладах, адже він був лідером за оснащенням, кадрами та наповненням навчальних програм. Матеріально-технічна база СКЮМу була такою, що дозволяла отримати ліцензію та успішно запровадити професійні курси з підготовки мотористів-рульових. Теплоходи клубу юних моряків ходили із курсантами в плавальну практику на Черкаси, Канів, Київ, навіть Гомель (Білорусь) у північному напрямку та до Херсона й Очакова в південному. Тобто старшокласники загальноосвітніх шкіл мали змогу отримати разом зі свідоцтвом про загальну середню освіту ще й професійний документ – свідоцтво моториста-рульового. Натомість молодші групи вихованців, юнги, мали власну літню плавальну практику на військово-морських шлюпках типу «ЯЛ-4» та «ЯЛ-6». Під час таких походів юнги вчилися не тільки веслувати в команді, а й ходити під вітрилами, адже на шлюпках було усе необхідне для вітрильних справ.

Нині на базі СКЮМ створено Центр військово-патріотичного виховання. Щодо барж і теплоходів, то, виявляється, усе досить просто:

– У середині 70-их, разом зі згаданими теплоходами, – розповідає Михайло Касьянов, – СКЮМ подарували кілька безіменних барж. Одна з них стала причальною спорудою, таким собі берегоукріпленням, закопаним у берег, вона й досі там знаходиться,  а друга затонула і лежить за кілька метрів від берега.

Очевидно, саме про ці баржі і йшла мова у згаданому рішенні Світловодської міської ради. Але тоді, у 2010-му, його так і не виконали. Натомість торік з’явилось подання Кременчуцької міжрайонної екологічної прокуратури, яку стурбувало те, що у воді, неподалік вулиці Обсерваторної м. Світловодська виявлено покриту корозією металеву конструкцію, що довгий час не використовується та, можливо, забруднює навколишнє середовище. Тоді виконком Світловодської міської ради й прийняв рішення про передачу міському підприємству «Комбінат комунальних послуг» для подальшого списання і утилізації теплоходів «Крим» та «Метеор».

Фото gre4ka.info

Фото gre4ka.info

Та заковика у тому, як виявила комісія, створена з ініціативи громадської ради при Світловодській міській раді, що у інвентаризаційному описі центру військово-патріотичного виховання значаться теплоходи «Крим» та «Метеор», а у інвентаризаційних картках міського управління освіти значаться уже баржі «Крим» та «Метеор». Тобто, виходить, документи, подані на затвердження виконкомом, були або сфальшовані, або помилково неправильно сформульовані.

Вияснити це мали б слідчі, які уже кілька місяців розслідують цю справу. Крім згаданого моменту, їх мало б зацікавити чому договір між «ККП» та ПП «Укрпромсільмаш» міста Херсона, яке придбало металобрухт, укладено на основі законодавства Російської Федерації (на той час уже повним ходом тривали військові дії на Сході країни), адже у одному з пунктів договору зазначено, що усі суперечки, що можуть виникнути, повинні бути розглянуті у арбітражному суді республіки Башкортостан (?!). Так само мали не залишити байдужими слідчих і цифри – кількість порізаного та купленого металу. У договорі, у інших документах, а також озвучені на нараді у міського голови Юрія Костенка, вони чомусь різняться, аж до близько десяти тисяч кілограм. Наскільки вмотивованими були ціни за кілограм металобрухту, за його порізку та відвантаження, вказані у договорі, чи відповідали вони тодішній ринковій вартості?

Комісія, створена громадською радою, перевіряючи ці та інші факти, не виявила цілий ряд документів, які б могли підтвердити, що утилізація теплоходів та продаж металобрухту відбувався чесно й прозоро. А те, що директор «ККП» Володимир Білан не лише не надав усіх необхідних документів (товарно-транспортні, бухгалтерські та податкові накладні, калькуляція, що визначає вартість послуг, у договорі не врахована сума сплати ПДВ, хоча виконавець – платник цього податку), а ще й всіляко перешкоджав роботі комісії, дають підстави припускати, що на цій оборудці, наближені до неї люди, добре погріли руки. Адже за металобрухт одержано близько 140 тисяч гривень, члени ж громадської ради вважають, що сума мала б бути принаймні удвічі більшою.

І відповідне кримінальне провадження, за поданням комісії, було відкрите ще наприкінці минулого року, але ні про хід розслідування, ні про результати, громадськість не повідомляли. Хоча представники громадської ради не раз зверталися і до керівника місцевої міліції Дмитра Ткачонка, і до начальника УМВС в області Миколи Павленка, і до депутатів міської ради, жодної конкретної відповіді так і не отримали. Тільки коли громадські активісти звернулись до народного депутата Олександра Горбунова і той написав запит до прокурора області Анатолія Коваленка, справу було передано обласному слідчому управлінню. Але й там з травня досі про якісь результати розслідування не чути. Слідчий Тарас Василенко відмовився будь-що коментувати й нашому кореспонденту.

Так само дивно відреагувала на наш інформаційний запит і Світловодська міська влада. Запит з проханням відповісти, чи приймала міська влада рішення про розпилювання на брухт навчальних теплоходів (не барж) «Крим» і «Метеор», ким приймались ці рішення і коли, чи отримував міський бюджет кошти за реалізацію брухту, коли, скільки і чи відповідала ця сума ринковій вартості брухту, чи спрямовувались ці кошти на розвиток нинішнього Центру військово-патріотичного виховання, залишився без відповіді. Правда, із Світловодської міської ради надійшло два листи електронною поштою – в одному посили повідомити адресу нашого сайту, що, ясна річ, відразу ж було зроблено, а у іншому зауважувалось, що ми (хто – ми? Запит надсилався на ім’я міського голови Юрія Котенка) не можемо надати відповідь на електронну адресу з російськими доменами.

Особиста адреса автора цих рядків створювалась давно і для зручності не змінювалась з того часу. Але які великі секрети можуть міститися у відповіді на інформаційний запит, що їх Світловодська влада боїться повідомити на адресу з сервісу mail.ru? Минулого року на Башкортостан (у договорі із виконавцем-покупцем) не звернула уваги, а сьогодні раптом стала занадто пильною? Врешті, можна надіслати відповідь поштою. На жаль, більше жодних повідомлень зі Світловодська так і не було отримано.

Зате громадські активісти знову б’ють у дзвони: навесні було знято пам’ятник Леніну, який, як випливає із депутатського звернення до міського голови депутата міської ради Михайла Бур’янського, передали все тому ж «Комбінату комунальних послуг» і звідки скульптура зникла. Депутат цікавиться – куди, і якщо її здано на металобрухт, то скільки коштів надійшло у бюджет? Відповіді депутат не отримав. Громадські активісти вважають, що йдеться про суму порядка 300 тисяч гривень.

Тим часом, у місцевих ЗМІ розповсюджено інформацію, що у дитячому відділенні Світловодської центральної районної лікарні уже півроку, як призупинено ремонт, діти переведені у хірургію. Чому ж   не роблять ремонт? Правильно, бо немає коштів…

P.S. Коли цей матеріал уже був готовий до публікації, зі Світловодська надійшов лист із документами: рішення міської ради від 27 липня 2010 року «Про визначення балансоутримувача двох барж», де йдеться про передачу барж на баланс упраління ЖКГ, того ж дня була створена комісія (додається її склад), яка мала займатися реалізацією металобрухту від двох барж. Надійшли також рішення уже датовані вереснем минулого року – «Про передачу з балансу УЖКГ на баланс «ККП» основних засобів», у переліку чітко зазначено, що це вже не баржі, а теплоходи «Крим» та «Метеор», а також рішення «Про затвердження звітів з незалежної оцінки майна», де вказано тільки, що звіти затверджено і списано майно – два теплоходи.

Жодної відповіді на поставлені нами питання ці документи не дають.

Світлана Орел

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>