Ужгород: як місцева влада та правоохоронці реагують на журналістські розслідування корупції

admin
papers-262732_1280
221 переглядів

Для місцевої преси публікація резонансного матеріалу про локальну корупцію подія неоднозначна. Здавалося би, викриття злочинців, однозначно корисна робота для влади, правоохоронців та суспільства в цілому. Та чомусь у більшості випадків весь ефект від публікації можна виміряти лише кількістю коментарів з обуреннями, а не реальними діями для усунення фактів корупції.

Проводячи будь-яке журналістське розслідування, команда «Варто ЗНАТИ!» ставить перед собою щонайменше два завдання:

– донести інформацію про героїв корупційних схем до якнайбільшої кількості аудиторії, аби громада знала про своїх «діячів»;

– слідкувати, аби про виявлені нами зловживання знала не лише громадськість, а й правоохоронні органи.

На жаль, для нас поки є мрією те, що одразу по виходу наших публікацій міліціонери, прокурори, інші стражі закону перевіряють героїв наших текстів і досліджують їх конкретні вчинки. Але якщо ми бачимо, що правоохоронці не йдуть до нас, то сміливо йдемо до них – коли назбираємо достатньо фактів ймовірного порушення закону.

Хоча інколи не те що нам, а й самим правоохоронцям важко саме юридично довести факт ознаки корупції, хоча де-факто це очевидна річ.

Йдеться, зокрема, про земельні питання. Земля у нашій країні, якщо хто забув, хоча й рахується національним багатством, втім офіційно виділяється безкоштовно на підставі статті 118 Земельного кодексу України. Однак безкоштовне виділення ділянок в українських містах, можемо сміливо констатувати, – це велика ілюзія. І чим більше місто, тим більша ілюзія.

Українські журналісти викрили безліч фактів, коли землі оформлялися на підставних осіб (а то й просто на паспорти студентів чи пенсіонерів), а потім реально переходили у власність іншим людям. Але не завжди у слідчих може бути зібрано достатньо доказів злочину, бо підозрювані можуть легко посилатися на статті Земельного кодексу, ну і на своє право розпоряджатися нібито своєю землею. Відтак це нам, журналістам легко донести до читача суть афер. Але довести це суду – набагато важче.

Щось подібне трапилося і в Ужгороді зі сквером на вул.Баб’яка. Ми детально описали, як сквер був поділений на дві частини, виділений нібито безкоштовно двом громадянам для індивідуального будівництва і в підсумку дві ділянки знову об’єднано в одну, але уже планується громадська забудова. Маніпуляції очевидні, втім юридично, як згадано, важко це довести. Мабуть тому конкретної реакції правоохоронців на публікацію матеріалу поки не відбулося. А теперішній міський голова Ужгорода Віктор Погорелов констатував: він за збереження скверу, але рішення про виділення земель прийняли попередні депутати і тепер важко щось вдіяти.

Втім, вважаємо, робота зроблена нами не дарма, адже поінформовано громаду, який конкретно міський голова, який конкретно депутат і від якої конкретно політичної сили, який начальник земельного відділу старалися, аби сквер роздати. Відтак для виборця є інформація, про яку варто знати у час, коли найматимемо на роботу нових депутатів.

Ми ж, у свою чергу, слідкуватимемо, коли на розгляд депутатів подадуть проект зміни цільового призначення землі у сквері – тоді про конкретний факт повідомимо не лише читачів, а й правоохоронні органи.

Ми продовжуємо працювати над розслідуванням щодо роздачі земель у найбільшому в Ужгороді Боздоському парку. І не дарма: після виходу перших двох частин нашого розслідування, у прес-службі Прокуратури Закарпатської області повідомили – в ході перевірки інформації встановлено порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про природно-заповідний фонд України» щодо порядку набуття та правомірності користування земельними ділянками в межах контуру парку-пам’ятки садового-паркового мистецтва місцевого значення «Парк Боздоський». Наразі ми слідкуємо, чи з’явилися у цій справі підозрювані і найближчим часом повідомимо про нові факти сумнівного освоєння землі серед парку. Не лише громаду, а й прокуратуру.

Чимало очевидних фактів порушення законодавства з’ясувалося у ході розслідування про парковку у центрі Ужгорода, яка стала власністю родини міського голови. Тут ми виявили і зникнення документів про оренду та продаж землі, і приховування даних, які є публічною інформацією, і навіть незаконне зберігання якісної бруківки, яку було знято з однієї із вулиць. Про зібраний нами фактаж ми повідомили і прокуратуру Закарпатської області, і УМВС України в Закарпатській області. Тож уже найближчим часом чекаємо на реакцію місцевих правоохоронців.

І якщо такої реакції не буде в межах Закарпатської області, то інформація про виявлені підозри дійде від нас й до органів центральної влади України.

Корупцію знищить не лише кримінальна, а й моральна відповідальність за неї. Журналісти України, у тому числі й ми, готові говорити про факти корупції і надавати свої докази, детально описувати схеми, показувати документи, які є доказами схем. І навіть якщо цих доказів виявиться замало для понесення конкретної кримінальної відповідальності, їх може бути цілком достатньо для понесення моральної відповідальності. Наприклад, людина втратить шанс стати депутатом, громадським активістом, місцевим лідером.

Тож роботи у журналістів-викривачів є. Так само, як і у правоохоронців. Тепер черга за ними, ми чекаємо. І потім уже оцінюватимемо їх роботу та якість їх професіоналізму.

Ярослав Гулан,
кореспондент «Бюро журналістських розслідувань
«Варто ЗНАТИ!»
для corruptua.org

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>