«Білохалатна» кругова порука: чому медики на Рівненщині «не помиляються»

surgical-instruments-81489_1280
854 переглядів

Обставини смерті та лікарського розслідування смерті молодої жінки в районній лікарні на півночі Рівненської області підтверджують, що ще не скоро в Україні з’явиться незалежний інститут розслідувань лікарських помилок та недбалості. Натомість підтверджується кругова порука у якій лікар лікарю «око не виклює».

Сарненчанка Надія Панченко не дожила до свого 30-річчя півроку. Жінка померла у червні 2014-го у стінах неврологічного відділення Сарненської центральної райлікарні.

Родичі вважають, що медики не надали належним чином допомогу хворій. Більше того, без її згоди провели складне дослідження, що, на думку рідних, і призвело до смерті жінки.

Доводити причинно-наслідковий зв’язок між недбальством та смертю Надії її близьким доводиться, долаючи величезні труднощі, спричинені сумнозвісною лікарською корпоративною солідарністю.

– Я вже зверталася і в центральну райлікарню, і до обласного управління охорони здоров’я, до МОЗ… Усюди стикалася з брехнею, – обурюється сестра покійної Світлана Туровська. – Бачу, що без допомоги преси я нічого не зможу, тому прошу допомогти у розкритті брехні та злочину.

«ДОЛІКУВАЛИ» ДО СМЕРТІ

Світлана Туровська розповідає про перипетії розслідування смерті сестри

Світлана Туровська розповідає про перипетії розслідування смерті сестри

Світлана Туровська з болем розповідає про поневіряння сестри у стінах райлікарні:

– У ніч на 6-е червня Наді стало зле — мучив дуже сильний головний біль. Знеболюючі, які вколола фельдшер викликаної «швидкої», не допомогли.

– О пів на сьому ранку чоловік сестри та мама своїм транспортом доправили її до приймального відділення Сарненської райлікарні. Черговий лікар призначив їй крапельницю, а на прохання мами терміново зробити томографію, зазначив, що у нього немає номера телефону фахівця, який працює у цьому кабінеті.

– Лише о пів на десяту Надії, яка була у вкрай важкому стані, зробили комп᾽ютерну томографію. Після цього знову власним транспортом повезли до неврологічного відділення, розташованого в іншому кінці міста. Хоча в такому стані хвору мали б транспортувати «швидкою» під наглядом лікаря. Медики до того ж ще й брешуть, що ми самі відмовилися від «швидкої».

– У неврологічному відділенні сестра змушена була чекати майже годину, бо лікарка відмовилася її оглянути доки не завершить обхід. Хоча у службовому розслідуванні лікарі знову брешуть, що вони оглянули Надію одразу.

– Завідувачка неврологічним відділенням [Інна] Дубінчук призначила сестрі люмбальну пункцію (введення голки у спинний мозок на поясному рівні, застосовується з метою діагностики, лікування, або з анестезіологічною метою – ред.), яку провели о 18.00. годині. При цьому жодної згоди — ані усної, ані письмової – на цю процедуру ні від сестри, ні від матері, ні від чоловіка не отримали. Маючи висновки томографічного обстеження, згідно з якими у Надії виявлено набряк мозку й кісту мозку, як лікар могла не знати, що з таким діагнозом пункція протипоказана?!

– Практично одразу після пункції стан сестри дуже сильно погіршився, хоча потім у службовому розслідуванні написали, що «пункцію перенесла без ускладнень». Почалися судоми, закочувалися очі, вона непритомніла. Лікар [Інна] Дубінчук пояснювала це дією препарату «сібазон». До речі, мама попередила лікарів, що Надія має підвищену чутливість до спазмолітиків та транквілізаторів, а також вади серця. Але лікарі навіть не викликали кардіолога. Мало того, лікарка, бачачи у якому тяжкому стані сестра, о 19-й годині пішла з відділення.

– Не було й чергового лікаря. У неврологічному відділенні взагалі немає стаціонарного чергового поста. З сестрою залишилася мама. Невдовзі вона побачила, що Надя не подає ознак життя, і здійняла крик.

Лише після цього, як розповіла мама померлої Ольга Міщук, медсестри заметушилися, але тривалий час не могли дотелефонуватися до завідувачки відділенням. Коли завідувачка приблизно о 20-й прийшла й почала реанімаційні заходи, то у Надії вже пропав пульс і настала зупинка дихання.

За словами матері, лікаря-реаніматолога також викликали пізно. Він прийшов десь після 21-ї години, коли вже, дізнавшись про критичний стан Надії, до відділення приїхали її чоловік та родичі. Але у службовому розслідуванні вказали, що реаніматолог прибув вчасно, й уже о 20.45 долучився до порятунку.

Ольга Міщук твердить, що медики надавали допомогу про людське око, аби потім убезпечити себе від неприємностей. За лікарськими документами, молода жінка померла о 21.15. А фактично, як твердять родичі, на годину раніше.

Рідні Надії Панченко запевняють, що після смерті жінки лікарі переписали історію хвороби, аби уникнути відповідальності, оскільки викладені в ній факти не відповідають реальним діям медпрацівників.

Про те, що медики намагалися приховати сліди свого недбальства, за словами рідних, свідчить і те, що під час реанімації хворої медсестри раптом (очевидно, за вказівкою когось із старшого медперсоналу, припускають родичі) поспіхом зібрали з палати, де вона перебувала, залишки усіх медпрепаратів, що застосовували, і винесли їх у невідомому напрямку.

ЗА СМЕРТЬ ПАЦІЄНТКИ — ДОГАНА

Завідувачка неврологічним відділенням Сарненської ЦРЛ Інна Дубінчук, яку рідні Надії Панченко звинувачують у її смерті, відбулася доганою. Та й то після того, як на вимогу Міністерства охорони здоров’я, куди звернулася зі скаргою Ольга Міщук, спеціальна комісія управління охорони здоров᾽я Рівненської облдержадміністрації провела службове розслідування.

Тільки після втручання міністерства провели службове розслідування

Тільки після втручання міністерства провели службове розслідування

За його результатами вини медиків у смерті Надії Панченко комісія не виявила.

Інна Дубінчук продовжує працювати у тій же лікарні, на тій же посаді завідуючої відділенням. Як зазначив заступник начальника управління охорони здоровя Рівненської ОДА Ігор Добровольський, жодних підстав для її звільнення чи відсторонення немає. Про це можна буде говорити у разі, якщо лікарку визнають винною.

Сама ж завідувачка неврологічним відділенням Сарненської ЦРЛ Інна Дубінчук спочатку заявила, що не пояснюватиме нічого, бо не знає, з ким розмовляє, попри те, що журналіст представилася. Потім зазначила:

– Нехай звинувачують (рідні померлої, – авт.)… Нічого не буду коментувати, поки не буде результатів судмедекспертизи та розслідування кримінальної справи.

За результатами роботи комісії, «враховуючи недоліки», окрім догани завідувачці відділенням, комісія висловила ще низку пропозицій щодо організації роботи у Сарненській райлікарні загалом і неврологічному відділенні зокрема. Комісія запропонувала розглянути можливість створення лікарського чергового поста в неробочий час та у вихідні у відділеннях, які територіально віддалені від основних корпусів лікарні. А головному лікарю Сарненської ЦРЛ ще до першого жовтня 2014 року треба було прозвітувати про облаштування поста.

Проте чергового поста у Сарненській ЦРЛ немає й досі. Ось як це пояснив заступник начальника управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Василь Височанський на це не передбачено коштів.

– Як повідомив головний лікар Сарненської ЦРЛ Ярослав Романюк, стаціонарний пост у неврологічному відділенні не передбачено штатом, і на це не виділено фінансування. У відділені є 6 лікарів, а тоді треба було б ввести ще 4 штатних одиниці додатково. У разі невідкладних випадків є можливість з райлікарні (а це приблизно 2 кілометри до корпусу відділення) доставити лікаря, для цього є транспорт.

Однак, як запевнив пан Височанський, роботу Сарненської райлікарні узято на контроль, буде обов᾽язково проведено додаткову перевірку. Він також пообіцяв, що усе ж таки шукатимуть можливість облаштувати стаціонарний пост. Можливо це буде у вигляді чергування лікарів за відгули, а можливо в якийсь інший спосіб.

Результати службового розслідування викликали обурення у рідних Надії Панченко. Вони кажуть, що комісія керувалася виключно словами лікарів, а свідчення родичів померлої до уваги не взяла.

Лікарі відверто брешуть, описуючи події і обставини того трагічного дня, щоб уникнути відповідальності, запевняють рідні. Зокрема, що буцімто на проведення пункції була згода хворої, і що дослідження вона перенесла без ускладнень. Відтак, звернулися із заявою до правоохоронців.

МІЛІЦІЯ ХОЧЕ СТЯГНУТИ КОШТИ ЗА СУДМЕДЕКСПЕРТИЗУ З ПОТЕРПІЛИХ, БО САМА НЕ МАЄ

Як зазначив прокурор Сарненського району Павло Романчук, за заявою, яка надійшла до прокуратури Сарненського району у вересні 2014 року від Ольги Міщук, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України – неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, що спричинило тяжкі наслідки для хворого.

– У зверненні заявниця просила прокуратуру відреагувати на факт неналежного виконання професійних обов’язків медичними працівниками Сарненської райлікарні, внаслідок чого померла її дочка, – провадить Павло Романчук. – Підслідність розпочатого кримінального провадження визначена відповідно до вимог КПК за Сарненським райвідділом УМВС. Наразі здійснюється комплекс слідчих дій для з’ясування усіх обставин події. Призначено судово-медичну експертизу.

Власне судово-медична експертиза стала каменем спотикання у розслідуванні справи. Мама померлої клопотала перед слідчим, щоб призначили судово-медичну експертизу в іншій області України, наприклад, в Одесі, оскільки вважала, що місцева буде упередженою, що обґрунтувала у клопотанні:

«... в Рівненському бюро судово-медичної експертизи працюють … лікарі, підпорядковані Рівненському обласному управлінню охорони здоров’я. Однак, спеціалістами вказаного Управління вже проведено службове розслідування, за наслідками якого встановлено, що медична допомога покійній моїй доньці Панченко Н.М. надавалася повноцінно та своєчасно. Але такий висновок комісії є сумнівним та необ’єктивним, оскільки суперечить дійсним обставинам справи, які можуть бути встановлені виключно при допиті свідків та проведенні комплексу інших заходів в межах досудового розслідування. Для недопущення в подальшому сумнівного висновку експертів по даному кримінальному провадженню та непорушення процесуальних строків досудового розслідування і завдання кримінального провадження, спірну експертизу слід призначити за межами Рівненської області».

Але слідчий відмовив, мотивуючи тим, що, мовляв, потерпіла не обґрунтувала, чому не довіряє, і не зазначила підстав, з яких вважає місцеву судмедекспертизу необ’єктивною.

Відмова слідчого

Відмова слідчого

Відтак, лише після рішення суду дослідження було призначено за бажанням потерпілої сторони в Одеському обласному бюро судмедекспертизи.

Однак сарненські міліціонери твердять, що оплатити експертизу мають потерпілі, бо, мовляв, вони є замовниками дослідження.

Водночас, як пояснили в Одеському обласному бюро судово-медичної експертизи, в Україні місцеві бюро підпорядковані органам самоврядування на місцях, тобто є комунальними закладами, і фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Відтак, на дослідження з інших областей коштів не передбачено. Тому рахунок буде скеровано на організацію, з якої прийшов запит на експертизу — тобто Сарненський райвідділ міліції.

Перший заступник начальника Сарненського райвіділу міліції-начальник слідчого відділу Руслан Абрамчук, коментуючи хід розслідування, запевнив, що розслідування ніхто не затягує. Його довготривалість обумовлена специфічністю справи, яка вимагає багатьох експертиз, залучення фахівців:

– Слідство триває, опитано низку осіб, причетних до справи. Але ми не можемо рухатися далі, поки не проведено судово-медичної експертизи. Оскільки вона буде проводитися за наполяганням потерпілих у Одесі, то ми очікуємо, коли звідти прийде рахунок, його оплатять потерпілі. Тоді ми отримаємо результати.

З такою вимогою не погоджується потерпіла сторона. Як каже, Світлана Туровська, платити не будуть, оскільки дослідження призначено міліцією у рамках кримінального провадження й потерпілі не є замовниками. Вони лише просили, щоб змінили місце дослідження – проводили не в Рівненському бюро.

– У кримінальних справах експертиза призначається постановою слідчого під час проведення досудового слідства або визначенням (постановою) суду. Судово-медична експертиза є обов’язковою, якщо необхідно встановити причини смерті людини або тяжкість і характер тілесних ушкоджень, – пояснює керівник юридичної служби Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Ольга Скорина. – Такі експертизи спеціалізовані установи МОЗ здійснюють за бюджетний рахунок. Дії слідчого щодо вимоги оплати судмедекспертизи потерпілими є неправомірними. Тому, якщо вимога оплати триватиме, то доцільно вимагати від слідчого письмових роз᾽яснень його позиції з вказівкою відповідних норм закону та обґрунтування його позиції. Що він розуміє під «залученням» експертів, а також, які існують законні підстави для визначення саме потерпілої сторони такою, що залучила експерта.

– Відповідний запит щодо роз᾽яснень зазначеної норми КПК та правомірності дій слідчого варто також направити до прокуратури та регіонального відділення Мінюсту, – радить Ольга Скорина. – Дії слідчого потрібно оскаржувати, шукати можливостей заміни слідчого. Можна клопотати перед прокуратурою району про визначення декількох процесуальних керівників, які здійснюватимуть контроль за ходом справи.

МЕДИКИ СВОЇХ НЕ ЗДАЮТЬ

У свідоцтві про смерть Надії Панченко лікар-паталогоанатом Сарненської ЦРЛ вказав причиною смерті набряк та набухання головного мозку, прогресуючу гідроцефалію та вроджену ваду серця. На ці недуги померла начебто хворіла 8 років.

Такі висновки обурюють рідних Надії Панченко. Вони кажуть, що Надія якраз планувала вагітність, тому ретельно обстежувалася й нічого загрозливого життю Надії лікарі не знайшли, про що є відповідні документи.

Натомість рідні померлої переконані, що смерть спричинила якраз спинномозкова пункція, котра протипоказана при набряках і кісті мозку, які діагностували у жінки. Оскільки (цитують медичне пояснення, узяте з посібника з нейрохірургії під редакцією Ромоданова і Мосійчука), «…у результаті відбору рідини може настати вклинення мигдалин мозжечка у великий потиличний отвір і призвести до стиснення продовгуватого мозжечку, що спричинює смерть».

Зі слів рідних, саме про таке вклинення як причину смерті говорять лікарі. Але неофіційно. Відкрито свідчити про це не хоче ніхто, щоб не підставити колег. Тому потерпіла сторона покладає великі надії на неупереджену судово-медичну експертизу, яка серед інших запитань має відповісти й на те, чи відбулося оте горезвісне вклинення.

З величезними труднощами нам вдалося вмовити одного з лікарів бодай анонімно хоча б теоретично пояснити ситуацію зі смертю Надії Панченко з медичної точки зору. Чи могло дослідження — спинномозкова пункція – спричинити смерть, запитали ми у лікаря.

– Сама по собі люмбальна або спинномозкова пункція як доволі поширений метод дослідження, не могла спричинити такі трагічні наслідки, – каже медик. – Але могла спричинити ускладнення, що могли призвести до смерті.

– Щодо даної хворої я не можу нічого конкретно коментувати, бо потрібно у кожному окремому випадку дивитися історію хвороби. Не беруся й оцінювати дії колег. Протипоказів до проведення пункції є багато, вагітність, наприклад. Абсолютними протипоказами є підвищений внутрішньочерепний тиск, місцева інфекція шкіри в тому місці, де вводиться голка, обструктивна гідроцефалія, набряк або пухлина мозку, особливо в задній частині черепа. Якщо ознаки цих хвороб виявили у хворої, то спинномозкова пункція була їй протипоказана. Але, наголошую, я коментую це лише теоретично. Перед пункцією хворий має повідомити лікаря про алергічні реакції, про препарати, які напередодні вживав. Лікар має отримати свідому згоду пацієнта на процедуру, або рідних, якщо хворий непритомний, наприклад.

За словами анонімного співрозмовника, процедура може викликати низку ускладнень. Найбільш загрозливим, за словами лікаря, є так зване осьове вклинення мигдаликів мозочка в потиличний отвір. Таке трапляється рідко, але може виникнути якраз після спинномозкової пункції у хворих із набряком чи пухлиною мозку (те, що діагнгостували медики у Надії Панченко, – авт.) й може призвести до смерті, що, вочевидь, і сталося. Однак лікар вкотре наголосив, що жодних конкретних висновків із сарненської історії робити не може.

Сестра померлої Світлана Туровська укотре зазначила, що у приватних розмовах лікарі називають причиною смерті саме вклинення. Тому не полишає віри, що таки знайдеться хтось із них, для кого кругова порука не є справою честі.

Водночас, нині жінка постала перед дилемою: йти до кінця, щоб добитися покарання винних у смерті сестри, чи просто змиритися із втратою. Переймається, чи не матиме ця історія негативних для усієї їхньої родини наслідків. Адже мешкають вони у невеликому райцентрі, де усі усіх знають. Чи не обернеться бідою їхня принциповість, коли комусь із них знову доведеться звернутися до тих таки лікарів?

З цього приводу керівник юридичної служби Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Ольга Скорина каже, що якраз тому, що люди не скаржаться і не доводять справу до кінця, як би це не було тяжко, лікарі залишаються безкарними й історія повторюється знову. Через те, що такі факти залишаються прихованими, загроза нависає над іншими пацієнтами.

Основні моменти, що стоять на заваді якісному розслідуванню медичних справ в Україні — брак відповідних фахівців у правоохоронних органах, через що вони змушені послуговуватися думкою медиків. А кругова порука, яка панує в лікарському середовищі, залишає мало шансів знайти винних. Проти своїх медики не свідчать хай там що. Водночас, потерпілим боятися помсти лікарів не слід. Навпаки, знаючи, що справа набула розголосу, тим паче через ЗМІ, вони, як свідчить практика, поводяться стриманіше.

– Смертність із медичних причин, тобто з таких, які цілком піддаються лікуванню, в Україні одна з найвищих у світі, – зазначає президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

Світлана Калько

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>