Діагноз українській Феміді поставили в Одесі

admin
корупція суд
Учасниками судової конференції в Одесі були відомі правники та експерти з Польщі, України, Грузії та Молдови
44 переглядів

В Україні продовжує зростати суспільна недовіра до системи правосуддя. За результатами соціологічного опитування фонду «Демократичні ініціативи» діяльність вітчизняних судів негативно оцінює 69% українців, в той час як позитивно лише 20%. Найбільше скептиків проживає в південних регіонах (82%),на заході (74%) та в центрі країни (73%), найменше на сході – 55%.

Корупція, «телефонне право», винесення завідомо неправосудних рішень, все це лишається частиною вітчизняного судівництва. Принаймні до таких висновків схилялися учасники міжнародної конференції«Посилення контролюючої функції судової влади в системі органів влади в Польщі, Україні, Молдові і Грузії», що недавно відбувалась в Одесі.

корупція суд

Учасниками судової конференції в Одесі були відомі правники та експерти з Польщі, України, Грузії та Молдови

Реформування судової системи не змогло принципово змінити ситуацію в позитивному ключі.«Якщо раніше хабарі платили за винесення незаконних судових рішень, то сьогодні гроші нерідко вимагають навіть за справедливий судовий вердикт», – стверджує відомий український юрист Валентина Теличенко.

«Котячі концерти» чи вплив громадянського суспільства?

Експерти переконані, що порятунок вітчизняної Феміди потребує політичної волі та послідовних дій громадянського суспільства. «Суд перебуває під впливом всіх сторін судового процесу, так саме він перебуває під впливом і контролем суспільства в якому він функціонує. Якщо сьогодні в громаді ми махнули рукою, що суди нечесні і виносять неправосудні рішення то це одна ситуація і зовсім інша, якщо суспільство вимагає прийняття правосудного рішення», – впевнена відомий юрист та захисник у справах Юлії Тимошенко і Юрія Луценко.

Зрозуміло, що суспільний контроль досить легко переплутати з тиском та впливом на незалежність суду. Саме тому юрист чітко розділяє висловлювання особистої думки і заяви людей наділених владними повноваженнями. «Я вважаю втручанням в роботу суду ситуацію, коли члени парламенту, Президент і працівники його Адміністрації випереджаючи рішення Феміди висловлюють особисту думку. Натомість власні думки «пересічних» громадян, що не мають формалізованого впливу на владу не є втручанням в роботу судової гілки. Це не є тиском, а є лише висловлюванням особистої позиції і нічим іншим», – розповіла учасникам конференції Валентина Теличенко.

Позицію активного громадського контролю поділяють далеко не всі вітчизняні правники. Нещодавно, колишній перший заступник Генерального прокурора Ренат Кузьмін в своїй науковій публікації у «Віснику національної академії прокуратури України» прирівняв вуличні рухи, акції протесту, штучне формування суспільної думки до методів тиску на суд.

Схожу позицію в контексті громадської акції «Свободу Павличенко» виловлювала і Рада суддів України. «Проведення масових акцій  з метою схилити суд до прийняття бажаного судового рішення є не чим іншим, як спробою тиску на суд і втручання в діяльність зі здійснення правосуддя, що неприпустимо в демократичному суспільстві», – йдеться в заяві.

корупція суд

Фундація ПАУСІ зібрала яскравих представників судової галузі України, Польщі, Грузії та Молдови

Прояви громадської активності в цьому контексті викликають несприйняття і в частині наукового співтовариства. «Переконаний, що «котячі концерти» під стінами суду є неприпустимим явищем, безпосереднім втручанням в роботу суду за яке має наступати кримінальна відповідальність», – заявив на запитання кореспондентів CorruptUAВалентин Долежан, доктор юридичних наук, професор НУ «Одеська юридична академія».

Суспільний контрольна сторожі судової демократії

Подібна позиція має певний сенс.Втім, в умовах тотальної корумпованості вітчизняного судочинства вона загрожує повною відірваністю від демократичних стандартів та інтересів громадянського суспільства з подальшим перетворенням суду на зручну машину винесення потрібних владі рішень. Невипадково європейські політики заявляють про проблему вибіркового судочинства та винесення політично упереджених рішень в Україні.

Європейський досвід поважає суспільний інтерес до обговорення резонансних судових справ. В цьому учасників конференції переконали представники третьої гілки влади Польщі. «Котячі концерти» підчас засідань у нас не відбуваються, але ніхто не забороняє громадськостіпроявляти свій інтерес до судових вердиктів», – поділась з делегатами конференції власним досвідом суддя Верховного суду Польщі, член Національної ради судочинства БарбараГодлевська – Міхалак.

Отож, недосконалість українського судочинства цілком може «виправити» активна позиція громадянського суспільства. Категоричне несприйняття суспільством корупції та кумівства в судовій системі допоможе повернути українських суддів до цивілізованих норм європейського судівництва.

Максим Волосевич

Конференція «Посилення контролюючої функції судової влади в системі органів влади в Польщі, Україні, Молдові і Грузії» відбулась 22 листопада 2013 р. в Одесі завдяки зусиллям Фундації польсько-української співпраці PAUCI.

2 thoughts on “Діагноз українській Феміді поставили в Одесі”

  1. Виктор Полищук коментує:

    Такий самий хабарник є суддя львівського господарського суду Юрченко Ярослав Олександрович.
    Він буквально мстить стороні судового процесу, затягуючи процес та виносячи незаконне рішення, якщо вона не дасть йому хабаря.
    Юрченко вважає, що позивач, який заявив позов у суд зі своїми проханнями, повинен дати йому хабаря, якщо він хоче, щоб позов був задоволений на його позивача користь.

    Це ж відразу видно, як суддя Ярослав Юрченко прикидується дурником та тормозом, що він не розуміє позов позивача, не хоче навіть прочитати закони та розглянути докази , які позивач йому пхає під ніс, відвертає свій погляд, коли йому позивач дає читати документи та закони, відхиляє клопотання та відверто, нахабно посміхаючись, заявляє, що експертизи не потрібно, коли позивач подає клопотання провести експертизу, бо він Ярослав Олександрович Юрченко, як він заявляє посміхаючись, сам без експертизи

    Нічого не можна сказати про суддю, коли він вислуховує представників сторін, приймає документи та вчиняє інші процесуальні дії і в кінці виносить навіть саме незаконне, абсурдне рішення. Це може статись в будь-якій країні з самою досконалою судовою системою, бо любий самий професійний та порядний суддя може зробити помилку. ПРОДОВЖЕННЯ. Але коли Юрченко Ярослав навмисно та нахабно затягує розгляд справи, дразниться з стороною, яка подала позов, відверто говорить, що він не може винести справу на

    Та Юрченко Ярослав Олександрович — це тупа вусато-козяча морда, яка тільки мріє здерти хабаря з сторони судового процесу, якщо знає, що представники сторони мають з ним знайомство. Бо тільки бидло ще боїться брати хабар від незнайомих людей.

    Це навіть не бидло, бо сказати, що юрченко – це бидло – це сказати дуже легко.
    Насправді Юрченко – екслюзивно рідкісний бидлюк.

  2. Виктор Полищук коментує:

    Такий самий хабарник є суддя львівського господарського суду Юрченко Ярослав Олександрович. Він буквально мстить стороні судового процесу, затягуючи процес та виносячи незаконне рішення, якщо вона не дасть йому хабаря. Юрченко вважає, що позивач, який заявив позов у суд зі своїми проханнями, повинен дати йому хабаря, якщо він хоче, щоб позов був задоволений на його позивача користь.

    Нічого не можна сказати про суддю, коли він вислуховує представників сторін, приймає документи та вчиняє інші процесуальні дії і в кінці виносить навіть саме незаконне, абсурдне рішення. Це може статись в будь-якій країні з самою досконалою судовою системою, бо любий самий професійний та порядний суддя може зробити помилку. ПРОДОВЖЕННЯ. Але коли Юрченко Ярослав навмисно та нахабно затягує розгляд справи, єхидно та нахабно посміхаючись, дразниться з стороною, яка подала позов, відверто говорить, що він не може винести справу на користь позивача, приймає лише до розгляду клопотання та докази відповідача, відмовляє клопотанням позивача і т.д., то відразу стає зрозуміло, що він хоче хабаря. Інакше б Ярослав Юрченко не затягував розгляд справи аж на 6 засідань, протягом яких ведеться лише пуста розмова та сварка між сторонами процесу, а відразу б виніс рішення таке, яке він хоче. Це ж відразу видно, як суддя Ярослав Юрченко прикидується дурником та тормозом, що він не розуміє позов позивача, не хоче навіть прочитати закони та розглянути докази , які позивач йому пхає під ніс, відвертає свій погляд, коли йому позивач дає читати документи та закони, відхиляє клопотання та відверто, нахабно посміхаючись, заявляє, що експертизи не потрібно, коли позивач подає клопотання провести експертизу, бо він Ярослав Олександрович Юрченко, як він заявляє, єхидно посміхаючись, сам без експертизи бачить (сік !) , що всі документи та підписи на них є автентичними, коли позивач достеменно знає, що документи та його підписи є сфальшованими, що його відсутність в установі в цей день, коли фальшувалися документи, підтверджуються іншими доказами, зокрема відсутністю пропуску в установу в цей день і т.д.

    Та Юрченко Ярослав — це тупа вусато-козяча морда, яка тільки мріє здерти хабаря з сторони судового процесу, якщо знає, що представники сторони мають з ним знайомство. Бо тільки бидло ще боїться брати хабар від незнайомих людей.

    Це навіть не бидло, бо сказати, що юрченко – це бидло – це сказати дуже легко.
    Насправді Юрченко – екслюзивно рідкісний бидлюк.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>