Обережно, будується мама нардепа

Обережно, будується мама нардепа: у Луцьку старовинна пам’ятка під загрозою знищення
403 переглядів

Мама 42 річного доларового мільйонера нардепа-мажоритарника Сергія Мартиняка, який до обрання народним депутатом працював головою ТзОВ «Агропромислова група «Пан Курчак», має дозвіл будуватись в історико-культурному заповіднику «Старий Луцьк».

Археологи під час розкопок виявили у Луцьку на вулиці Кафедральній, 13 три унікальні підземелля. Знахідки датуються 17 століттям. Вже відомо, що склепіння має три підземні поверхи. Поки що територія повністю не досліджена, але проект будівництва вже погоджений.

Історичні пам᾽ятки українців проти сучасної комерції: хто кого? За цю земельну ділянку боротьба триває ще з 2002 року, коли з̕ явилися бажаючі організувати тут будівництво.

Попри акції протесту громадських активістів Луцька міська рада дала в оренду строком на п’ять років землю, на якій знаходяться історичні підземелля. Наразі у заповіднику планують побудувати новий житлово-офісний комплекс.

Люди, які живуть поблизу – проти такого будівництва, побоюються, що їхні будинки під час будівельних робіт покриються тріщинами. Громадські ж активісти невдоволені ідеєю будування житлово-офісного центру, бо є велика ймовірність того, що історичну пам’ятку зруйнують, або ж закриють від лучан та гостей міста назавжди.

Луцька міська рада і чиновники у будівництві житлово-офісного комплексу проблеми не бачать.

Скільки отримують лучани за оренду землі в старому Луцьку

У 2007 році Луцька міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення в оренду на п᾽ять років земельної ділянки майже 8 соток (0,077 га) для громадянки Марії Поцілуй. Згодом, згідно з рішенням Луцькради, Марія Павлівна Поцілуй передала ділянку у суборенду ТзОВ «Луцькміськбуд» для будівництва та обслуговування житлово-офісного комплексу.

У квітні 2007 року нормативна грошова оцінка цієї земельної ділянки становила на період будівництва – майже 88 тисяч гривень (87 826,61 грн.).

У 2012 році земельну ділянку переоцінили. На період будівництва її вартість – 279 тисяч 232 гривні.

Отже за п᾽ять років (2007-2011) оренди земельної ділянки в історичній частині міста бюджет Луцька збагатився не більше як на 4 тисячі 300 гривень (1% від нормативної оцінки землі). А у 2012 році лучани отримали ще 8 тисяч 376 гривень (3% від нормативної оцінки).

Після того як на цій землі з᾽явиться житлово-офісний комплекс, вона має коштувати 1 мільйон 396 тисяч гривень і оренда за неї становитиме 41 тисячі 880 гривні в рік (3% від оцінки).

У договорі суборенди землі вказано, що земельна ділянка має недоліки, що можуть перешкоджати її ефективному використанню, бо через частину земельної ділянки проходить каналізація, водопровід, в охоронній зоні яких капітальне будівництво заборонено.

Земельна ділянка до передачі в оренду Марії Поцілуй знаходилася в користуванні приватного науково-виробничого підприємства «Проектсервіс». І до березня 2007 року частиною цієї земельної ділянки (0,05 га) користувалося це підприємство.

Оформлення будівництва на землі лучан на підставну особу – це приватне життя

За неофіційною інформацією, яка була оприлюднена в розслідуванні Луцького телеканалу «Аверс», Марія Поцілуй є матір’ю народного депутата Сергія Мартиняка.

Оформлення будівництва на землі лучан на підставну особу – це приватне життя

Ми запитали листом у народного депутата чи правда це, але жодної відповіді не отримали. Сама ж Марія Поцілуй на телефонні дзвінки не відповідає.

Прес-секретар написала, що коментувати звернення не будуть, бо «це інформація про приватне життя».Після цього журналіст звернулася до прес-секретаря народного депутата України Сергія Мартиняка Світлани Наумук через соціальну мережу facebook.

Прес-секретар написала, що коментувати звернення не будуть, бо «це інформація про приватне життя».

Ім’я Марії Поцілуй також фігурує на сайті Єдиного державного реєстру, вона зареєстрована підприємцем.

Ім’я Марії Поцілуй також фігурує на сайті Єдиного державного реєстру, вона зареєстрована підприємцем.

Засновники фірми, яка будуватиме житлово-офісний центр, ТзОВ «Луцькміськбуд» – Павлюк Тихін Тихонович (внесок до статутного фонду - 18 000 грн.)

Засновник ТзОВ «Луцькміськбуд» Тихін Павлюк. volyntimes.wordpress.com

Засновники фірми, яка будуватиме житлово-офісний центр, ТзОВ «Луцькміськбуд» – Павлюк Тихін Тихонович (внесок до статутного фонду – 18 000 грн.) та Попик Людмила Прокопівна – (внесок до статутного фонду – 18 000 грн.) Статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю – 36 000 гривень.

ТзОВ «Луцькміськбуд» зареєстроване 21 квітня 2006 року. Юридична адреса: Луцьк, вул. Лесі Українки, 23, квартира 5. Тихін Павлюк – депутат Луцької міської ради у 2006-2010 роках (коли земельна ділянка передавалася в оренду – ред.) від фракції БЮТ.

В управлінні містобудування і архітектури журналісту надали копію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу.

У документах йдеться, що будівництво будуть проектувати на існуючих фундаментах, які були виявлені при археологічних дослідженнях. Також зазначено, що проектування будуть розпочинати після археологічних розкопок та досліджень, а проект погоджено з історико-культурним заповідником.

Проект житлово-офісного комплексу на вулиці Кафедральній, 13.

Проект житлово-офісного комплексу на вулиці Кафедральній, 13.

На зиму пам’ятка була законсервована. Цікаво, що підземелля є і під банком «Хрещатик». Фото автора.

На зиму пам’ятка була законсервована. Цікаво, що підземелля є і під банком «Хрещатик». Фото автора.

Тепер місце розкопок виглядає так. Фото автора.

Тепер місце розкопок виглядає так. Фото автора.

Розкопки на Кафедральній, 13 можуть тривати рік, або 20 років

Директор ДП «Волинські старожитності» каже, що на реставрацію виявленої пам’ятки архітектури необхідно до мільйона гривень

Директор ДП «Волинські старожитності» каже, що на реставрацію виявленої пам’ятки архітектури необхідно до мільйона гривень

Директор Дочірнього підприємства «Волинські старожитності» Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України Олексій Златогорський вважає, що комерційна забудова в Старому місті Луцька зруйнує «дух епохи». І Луцьк може втратити всі потенційні можливості стати містом зі списку ЮНЕСКО.

– Це також комерція і певні капіталовкладення, а не лише духовність, як багато хто говорить. Конкретно мало хто сприяє збереженню… Я можу назвати лише Громадську раду Волині на чолі з Ігорем Левчуком, які «оголосили» своєрідну війну забудовникам. Але самим їм важко, – розповідає Олексій Златогорський.

За словами директора ДП «Волинські старожитності», під час розкопок можна ще знайти багато цікавого. Археологи на цьому місці раніше відкопали металевий гаманець 1930-х років, в якому зберігалося дві золоті каблучки та п’ять срібних монет Миколи ІІ. Знаходили також цілі глечики 17 століття. А от на реставрацію виявленої пам’ятки архітектури необхідно до мільйона гривень.

Також пан Златогорський додає, що розкопки можуть тривати і рік, і двадцять років. Для більш точної оцінки, необхідно подивитися яка там несучість стін. В планах облаштувати територію відеоспостереженням, адже були випадки, коли на земельній ділянці «працювали» чорні археологи. Одного разу вони зламали замок на паркані.

Ті, хто займається охороною культурної спадщини із громадської ради Волині, говорять виключно про те, що пам’ятка має бути досліджена, музеєфікована, відреставрована і відкрита для лучан.

– Під банком Хрещатик теж є підземелля. У склепінні є два яруси, їх «оновили» повністю. Тобто, якщо не знати, що це Старе місто, то можна подумати, що це льох 21 століття, – каже Олексій Златогорський.

Олексій Златогорський також розповідає, що люди, які живуть поблизу, приходять і просять: «Зробіть щось, щоб цього будівництва не було». За його словами, навіть директор банку «Хрещатик» не хоче жодного будівництва на Кафедральній, 13. А згідно проекту, забудовники планують освоїти три поверхи зверху і ще три поверхи внизу. А пам’ятку, ймовірно, просто накриють бетоном.

За його словами, навпроти цієї земельної ділянки є будинок, в якому жила Леся Українка. Там знаходиться приміщення історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Будівля вкрита тріщинами і потребує ремонту. А якщо добре придивитись, пройшовшись Замковою площею, то можна побачити, що не один будинок у неналежному стані. Тому будь-яке будівництво у Старому місті небезпечне.

Хто відповідає за визнання історичної пам’ятки

Виявляється, що пам’ятка 17 століття і досі офіційно не зареєстрована як пам’ятка.
– Якщо місто стоятиме на позиції, що тут має бути музей під відкритим небом, що це є унікальна пам’ятка, що нам треба розвивати своє місто, то так воно і буде. Тоді вони зможуть тому [Тихону] Павлюку знайти десь ділянку в районі Луцького підшипникового заводу, де нема ніякої археології, – каже директор Волинських старожитностей. – А якщо місто поставить позицію, що Старе місто – це хащі і тут потрібна нова «красіва» забудова, гарні будиночки, то я нічим не зможу протистояти.

– Якщо б під землею були історичні фундаменти та історичні підземелля, то такі об’єкти мали бути віднесені до об’єктів історії або архітектури у встановленому законом порядку, – пояснює юрист, екперт із земельних питань Південноукраїнського навчального центру Наталя Ляшук. – Тоді, на орендовану земельну ділянку було б встановлено обмеження (обтяження) щодо використання землі.

За словами експерта, влада, тобто спеціалісти від влади, які відповідають за оцінку об’єктів щодо їх історичної цінності, вирішують колегіально чи є об’єкт історичною цінністю. Потім спеціалісти вносять до влади пропозицію про визнання об’єкту історичною цінністю. Але відповідальності влади за невизнання об’єкту історичною цінністю немає.

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький.  volynpost.com

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький. volynpost.com

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький каже, що підземелля на Кафедральній, 13 й досі не зареєстровані у Держреєстрі, як об’єкт історії чи архітектури.

– Це просто земельна ділянка, де колись була одна забудова, потім друга забудова, третя забудова… Зараз ділянка порожня!

Як порожня? Але ж там є підземелля!

Розумієте, якби знайшли – це таке питання… Коли будуть завершені всі археологічні розкопки, археологи скажуть чітко що там є. Тоді й буде складено звіт археологів, який подадуть в управління культури і туризму, буде створено спеціальну комісію і буде вказано доцільність внесення цього об’єкту до реєстру.

Директор ДП «Волинські старожитності» Олексій Златогорський, каже, що підземелля зареєстровані, як нововиявлена пам᾽ятка. Тому, відповідно до законів, така територія теж перебуває під охороною держави до часу її включення/не включення у реєстр. Посадовець каже, що підготував документацію для включення в реєстр, але її повернули з Києва:

– Спочатку були одні вимоги, тепер інші. Просто хочуть зробити так, щоб цю пам’ятку неможливо було визнати такою, що має історичну цінність.

Депутат Луцькради пропонує однакові правила для всіх

Антон Сосновський. Фото з архіву 4vlada.com

Антон Сосновський. Фото з архіву 4vlada.com

Журналіст поспілкувався із депутатом Луцької міської ради і підприємцем Антоном Сосновським, який проводив акцію протесту у 2006 році задля збереження земельної ділянки. В той час на місці, де планують збудувати житлово-офісний центр, була зелена галявина.

У 2006 році на сесії Луцької міської ради виносилось питання по надання дозволу на оренду земельної ділянки для будівництва житлово-офісного комплексу.

Тому Антон Сосновський ініціював збір підписів, звернувшись до тодішнього міського голови Богдана Шиби. Питання було знято, але його винесли на розгляд знову у 2010 році. Тоді депутати надали всі дозволи.

Антон Сосновський вважає, що фінансові труднощі завадили Тихону Павлюку за попередні роки здійснити задумане. Однак і зараз він поки нічого не будує, а проект вже давно є.

– Це питання, що не має чітких правил гри на території історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». Коли великому капіталу в особі цього підприємця на всіх рівнях йде сприяння, то людям, які проживають на цій же території, на цій же вулиці, які просто хочуть покращити свої житлові умови, добудувати якусь там прибудову, щоб збільшити свою житлову площу, то тут Луцька міська рада ставить «палки в колеса». Це мене найбільше турбує, – каже Антон Сосновський. – Але постає таке питання… Якщо дозволяти будувати, то треба дозволяти будувати всім, а не вибірково, що цьому можна, а цьому ні.

Фото з акції проти забудови земельної ділянки на вулиці Кафедральна,13. 2010 рік. Фото автора.

Фото з акції проти забудови земельної ділянки на вулиці Кафедральна,13. 2010 рік. Фото автора.

Протестували не лише громадські активісти, а й люди, які живуть поблизу.

Протестували не лише громадські активісти, а й люди, які живуть поблизу.

Ділянка готувалася під конкретного замовника?

Незмінною є позиція й голови Громадської ради Волині Ігоря Левчука. Він переконаний, що в Старому місті не варто будувати офісний центр. Громадський діяч вважає, що ділянка готувалася під конкретного забудовника.

– З історичної точки зору, будова, яка зараз там планувалася, ніхто навіть не знав її точну конфігурацію. А створення генерального плану розроблялося під забудовника, а не під якусь історичну правду. На цій ділянці колись був історичний будинок, який у 2003 році знесений. Це був історичний будинок початку 20 століття, який був безжалісно знесений, розібраний, хоча був у досить хорошому стані. Це було рішення колишнього директора історико-культурного заповідника Тараса Рабана. Він вважав, що його знесення «збільшить інвеститиційну привабливість цієї ділянки».

Він розповідає, що на сесії Луцької міської ради, коли виносилось питання про забудову ділянки на Кафедральній 13, представникам громади і краєзнавцям міський голова Микола Романюк не надав слова.

– На це ніхто уваги не звертав. Це вперше трапився такий прецедент. Це пам’ятка археології, і це забороняє будь-яку приватизацію чи будівництво над цією пам’яткою, – вважає Ігор Левчук.

Ігор Левчук розповів, що неодноразово піднімав питання щодо будівництва на рівні Києва, на рівні області, однак реагування немає.

– Старе місто – це такий мажоритарний округ, де наші місцеві мажори вибудовують старе місто, маючи можливість будувати власні будинки, які чомусь називають інвестиціями. Хоча це не інвестиції, а будівництво власних будинків з видом на старовинні пам’ятки. На території Старого міста за останні роки отримали земельні ділянки представники нашої влади, зокрема, депутат Луцької міської ради Олена Голєва та депутат Верховної ради України Сергій Мартиняк, – каже Ігор Левчук.

Чиновник: Старе місто мають «відновлювати» багаті люди

Головний спеціаліст із реставрації історичної забудови Петро Троневич. Фото з архіву 4vlada.com

Головний спеціаліст із реставрації історичної забудови Петро Троневич. Фото з архіву 4vlada.com

Натомість головний спеціаліст управління містобудування та архітектури Волинської облдержадміністрації Петро Троневич переконаний, що на місці, де виявили пам’ятку 17 століття, обов’язково треба будувати житлово-офісний центр.

– Якщо ми не будемо відновлювати, то що там має бути?, – емоційно висловлюється під час телефонної розмови Петро Троневич. – Там має бути пустир, смітник? Ми мали відновити всю цю вулицю… Якщо відновимо всю цю вулицю, то ці багаті люди зроблять: перше – освоять ці будинки, в них відкриють якісь заклади. А в тих підвалах можна відкрити заклади напівмузейного типу. Наприклад, як у нас вже є «Аптека-музей». Ті знахідки, що знайдені під час розкопок, використати там. І що головне, що ті багаті люди зможуть поміняти комунікації всі за свої кошти. Поміняють, в першу чергу, водопровід і каналізацію. У підвалах у Старому місті кругом вода. Якщо вони відбудують ці будинки, відновлять історичний вигляд міста, зроблять і нові комунікації, ми будемо мати маленький гарний куточок.

Петро Троневич стверджує, що розроблені проекти найвищого рівня. А найкращий з них такий, якою була раніше та забудова.

– От коли Леся Українка проживала в цьому будинку Косачів, то навпроти них була ж забудова (говорить про територію, де має бути офісний центр – авт.). Так? Був кутовий будинок. Чому його нема зараз? Треба значить відновити ті будинки. Це дотримуючись Міжнародної хартії збереження історичних міст.

Петро Троневич висловлюється емоційно, що громадські активісти заважають «відновлювати» Старе місто. Мовляв, завдяки таким відстоюванням громадських діячів Старе місто поступово втрачає пам’ятки, які з часом руйнуються.

– Оце все загальмувалось і нема нічого! За дев’ять років Старе місто стало набагато гіршим, ніж було раніше, – вважає Петро Троневич.

Згідно зі статтею 12 Закону «Про охорону культурної спадщини», правовий режим земель історико-культурного призначення передбачає не тільки охорону пам’яток культури, але й організацію вільного доступу відвідувачів для ознайомлення з такими пам’ятками. Тобто закон передбачає що й самі городяни і туристи повинні мати доступ для огляду історичної пам’ятки.

У Луцьку пам’ятка національного значення 16 століття будинок Пузин вже втратила історичну цінність через некваліфіковану реставрацію – такий собі євроремонт, – кажуть громадські активісти, які захищають старовину.

Теоретичний потрійний контроль за будівництвом

Заступник головного архітектора Луцька Ярослав Матвіїв вважає, що нова будівля жодної загрози Старому місту не нанесе.

– Це є відтворення забудови. В тій структурі планування тих фундаментів заплановано було відбудувати ці приміщення. Максимум – це два з половиною, три поверхи будівлі. І казати, що вона буде шкодити заповіднику, чи буде шкодити забудові, то так не можна сказати. Тому, що працювали науковці, архітектори… Інша річ, що вона буде вносити дискомфорт мешканцям, які там проживають поруч на період будівництва. Їм буде трохи незручно, бо там техніка буде працювати. Це мінус один є.

Ми також поцікавилися у Ярослава Матвіїва стосовно того чи орендарі земельної ділянки не відхиляться від проекту в разі будівництва. Адже замість трьох поверхів, можуть збудувати і п’ять. В сусідньому Рівному таке вже траплялось, щоправда не у історичній частині міста будівництво велось. Спочатку планувалося 5 поверхів, а збудували 10.

На думку заступника головного архітектора Ярослава Матвіїва, такого в Луцьку не станеться, бо є затверджений і погоджений проект у відділі культурної спадщини обласної державної адміністрації, центральними органами культурної спадщини в Києві:

– Йде відновлення тієї забудови колишньої. Там не може бути більше, ніж так запроектовано. Це ж заповідник державний, відповідно, там були дослідження, науковці і фахівці працювали, розглядали цей проект на архітектурній раді і всю процедуру вони пройшли розробки і погодження проекту. Єдине, що не дослідили… і був зупинений процес надання дозволу, поки не будуть проведені археологічні дослідження. А в таких місцях, як заповідник, то там дуже серйозні вимоги до проектування і будівництва.

За його словами, якщо таке й станеться, то для проектантів – це мінімум 80 тисяч гривень штрафу.

– Вимоги досить високі щодо авторського і технічного нагляду. Не дозволять зробити це. У нас досить широкий контроль над цим, – каже заступник архітектора. – Є авторський нагляд і технічний нагляд. Тобто автор проекту веде журнал і бере реєструє будь-які порушення відносно проекту і доповідає у інспекцію будівельного контролю. Тобто на автора проекту покладаються також великі вимоги щодо контролю. Також директор заповідника має контролювати це будівництво. Ми також, якщо взнаємо, то будемо підключатися і писати в інспекцію, щоб припинити ці роботи. То в нас потрійний контроль буде здійснюватись над цим.

Історична забудова вона ж колись проектувалася не з дотриманням теперішніх будівельних норм. Там не буде нормативної кількості майданчиків дитячих, господарських майданчиків… Але є генеральний план заповідника, який завершений і там передбачено творення оцієї забудови.– А як будівництво може вплинути на сусідні будинки? Я бачила, що там вже є тріщини…

– Історична забудова вона ж колись проектувалася не з дотриманням теперішніх будівельних норм. Там не буде нормативної кількості майданчиків дитячих, господарських майданчиків… Але є генеральний план заповідника, який завершений і там передбачено творення оцієї забудови.

Посадовець говорить про неможливість будь-яких відхилень від проекту через потрійний контроль. Інакше проектанта оштрафують на 80 тисяч гривень і можуть зобов’язати демонтувати будівлю за власний рахунок. Ми припускаємо, що підприємці, які отримали можливість будуватися в Старому Луцьку, не злякаються 80 тисяч штрафу. Тому перевірили, а чи був у Луцьку хоча б один прецедент, коли власник будівлі зносив її за свій рахунок через те, що допустив порушення.

За інформацією начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області Тараса Шнита, один такий випадок був – у листопаді 2012 року Луцький міськрайонний суд (заочним рішенням) зобов᾽язав порушника знести приміщення торгового закладу. Але вже із самого рішення видно як таке могло трапитись, що норма закону про знесення за власний кошт, яка в Україні практично не застосовується, цього разу була задіяна. По-перше, це звичайний торговий павільйон (а не кількаповерховий торгово-офісний центр), а по-друге, і, очевидно, головне – ця споруда заважала суддям.

Цитата з рішення суду: «Земельна ділянка на якій розташований торговий павільйон межує із земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні Волинського окружного адміністративного суду, чим порушуються права позивача, як землекористувача та створює перешкоди у користуванні будівлею суду, доступ до якого обмежено по фасаду, оскільки стіна приміщення суду використана відповідачем під приміщення торгового павільйону».

Юридично все оформлено грамотно

Щоб перевірити чи передбачено договором між міськрадою та підприємцем обмеження висотності майбутнього будівництва на Кафедральній, 13, ми звернулися з проханням проаналізувати договір до юриста-експерта.

Експерт з земельних питань Південноукраїнського навчального центру Наталя Ляшук зазначає, що в договорі оренди земельної ділянки не вказується ні висотність, ні конкретний проект будівлі. Договір складений на основі типового (затвердженого Кабміном постановою № 220 від 03.03.2004 р.).

Після того як забудовник отримав право на землю, він замовляє виготовлення робочого проекту будинку. А проект має відповідати усім будівельним, санітарним, протипожежним, екологічним нормам в Україні.

Також експерт, проаналізувавши рішення міської ради, стверджує, що рішення щодо передачі в оренду і суборенду землі було прийняте без порушень.

Директор історико-культурного заповідника «Старий Луцьк» Павло Рудецький (який займає посаду директора з липня 2012 року – авт.) розповідає, що проект по Кафедральній, 13 пройшов «усі стадії». На його думку, будівництво не зашкодить місту. Також він поскаржився на те, що туристам зараз мало що є показувати у Старому місті:

– В законі «Про охорону культурної спадщини» чітко прописано, що пам’ятка має бути збережена, відреставрована і так далі. Як би її не зберігали, вона поступово буде втрачатися. Якщо Старе місто буде «жити» і функціонувати, то будуть туристи і наповниться бюджет міста і заповідника. Це не має бути мертва зона. Тут має життя іти, так як колись було. Це був центр Луцька, так само має бути і зараз.

– А тут що? Одна вулиця освітлюється, що веде до Замкової площі, до ресторану «Корона Вітовта» і все… І от вам все Старе місто. І ще є вулиця Данила Галицького, по якій йде рух транспорту. Ось це все, що можна побачити ввечері. А якщо не буде інвесторів, не будуть видаватись землі в оренду чи в суборенду, то ніхто сюди просто не прийде. Тому, ніхто зі своєї кишені не дасть гроші на те, щоб зробити тут щось в місті, – зазначає пан Рудецький.

Павло Рудецький бачить позитив у тому, що інвестори будуть вкладати гроші у Старе місто. Наприклад, у міні-готель чи хостел, кав’ярню чи мистецьку крамницю.

– Тому, що закордонна практика показує, що це має бути спільна робота інвестора, міста, держави. Тільки тоді ми на щось вийдемо. Звичайно, якщо ми нічого не будемо робити, сядемо і складемо руки, то пам᾽ятки поступово зруйнуються, – додає Павло Рудецький.

P.S. Згідно статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини», «використання пам’ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам᾽ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Забороняється змінювати призначення пам’ятки, її частин та елементів, робити написи, позначки на ній, на її території та в її охоронній зоні без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини».

За порушення правового режиму земель історико-культурного призначення стаття 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлює для юридичних осіб штрафи: від 1700 – до 170 тисяч гривень.

Мая Голуб, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань»
спеціально для «
CorruptUA»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>