Наша міліція нас береже?

admin
141 переглядів

tsn.ua

Полтавська область. Місто Миргород. Міліціянти спіймали молодчика що називається “на гарячому”. Але замість того, щоб притягнути його до відповідальності, вони вирішили нажитися на його матері та вимагали від неї хабара. У розмірі 2 тисяч гривень.

Трапилось це ще у 2010 році, але набув чинності вирок Миргородського міськрайонного суду Полтавської області по цій кримінальній справі тільки цього року.

Колишніх співробітників міліції засуджено до 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій представника влади в правоохоронних органах строком на 3 роки та позбавленням спеціального звання.

Але де гарантія, що повернувшись на свої робочі місця, міліціянти знову не повторять свій “подвиг”? Нікого вже не дивує, коли міліціонери підходять на вулицях навіть до невинних людей, надівають на них наручники та починають зачитувати статті (навіть неіснуючі), по яких нібито громадяни можуть бути засуджені. Перелякані люди готові заплатити будь-яку суму грошей, аби їх не забирали в участок.

Часи, коли професією міліціянта пишалися, присвячували їм вірші, залишилися в минулому. Зараз можна хіба що знайти вірш, подібний до Степана Струкова або пісні Семена Сліпакова, в яких міліціонери, не соромлячись, вимагають гроші та підкидають наркотики:

Идет с работы человек
среднестатистический,
хвать его за руку мент,
взяточник типический.
Человек не понимает
что почем, за что его,
он простак не догоняет,
что менту нужнО бабло.
Отстегнул бы тут же тыщу
мент отстал бы? отдав честь,
ну а так… его обыщут,
сунут”герыча”грамм шесть.
А за шесть уже червонец,
может даже строгоча.
Человек в тюрьме все понял:
поскупился сгоряча.

Сергій Юрченко

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>